У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Повноважна послиня Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс в інтерв’ю «Українському тижню» розповіла про позицію Сполученого Королівства щодо прагнень України стати членом НАТО, вишкіл військових у межах місії «Орбітал» і назвала причину, чому затримується продаж британських ракетних катерів Україні.
— Як ви оцінюєте результати партнерства в цій сфері безпеки та оборони?
— На жаль, сфера безпеки та оборони зазнала того самого впливу пандемії, що й торгівля. Під час першої хвилі ми змушені були призупинити заняття в межах інструкторської місії «Орбітал». Нині їх відновлено, поки що не в повному обсязі, але це відбудеться незабаром.
Співпраця дуже потужна. Очільники оборонних відомств обох країн доклали багато часу й зусиль для розвитку цих відносин. Наш державний секретар з питань оборони Бен Воллес уже двічі відвідав Україну за цей рік, щоб обговорити питання безпеки Чорноморського регіону і тренувань для Військово-Морських Сил. Як відомо, Сполучене Королівство має сильний військовий флот, і ми розглядаємо різні варіанти підтримки морської безпеки України. У пана Воллеса за плечима військова служба й політичний досвід, він чудово знається на сучасній техніці. А також має добрі стосунки і з попереднім, і з чинним Міністром оборони України. Співпраця такого рівня необхідна для того, щоб окреслити амбіції наших держав у сфері безпеки. Результатом цього стала Угода про розбудову морських потужностей України, яку підписали у Британії. Це надзвичайно цікавий і цілком виправданий проєкт, адже йдеться про сферу експертизи й конкурентної переваги Великої Британії. Це доволі очевидна річ — звернутися до острівної держави, як-от Сполучене Королівство, і попросити допомогти в розвитку власних ВМС. Утім, цю угоду укладено так, щоб Україна навчилася створювати такі потужності.
Упевнена, що в цій сфері наша тісна співпраця триватиме. Іншим важливим моментом є те, що під час підготовки військових у рамах місії «Орбітал» ми маємо змогу дізнатися від української сторони, як конфлікт змінює безпекові пріоритети. І відповідно коригуємо нашу підтримку. Важливим індикатором цього стало те, що нині ми сфокусувалися на розбудові Військово-Морських Сил і протидії гібридним загрозам, що є новими напрямами на додаток до розвитку спроможностей армії. Це демонструє, що ми приділяємо дуже багато уваги з’ясуванню того, які потреби у сфері безпеки та оборони найактуальніші, і тісно співпрацюємо з Україною, щоб їх задовольнити.
— Який наразі статус угоди щодо продажу британських ракетних катерів Україні?
— Наступним кроком має бути фіналізація технічних характеристик запропонованих кораблів. Наскільки я розумію, це питання мало бути метою окремого візиту Міністра оборони України Андрія Тарана. Але друга хвиля коронавірусної хвороби значно все ускладнила. Однак обидві сторони знають, що робити.
— Чи можете ви розповісти про позицію Сполученого Королівства щодо прагнень України стати членом НАТО?
— Нині Україна має статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Набуття взаємосумісності з силами Альянсу є пріоритетом для наступного етапу євроатлантичної інтеграції. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина дуже чітко зазначила це, як і Міністр оборони Андрій Таран. Дипломатичні установи Великої Британії та Канади є контактними посольствами НАТО, й наша робота полягає не лише в тому, щоб збільшувати обізнаність про те, чим займається Альянс, а щоб українці дедалі краще розуміли переваги шляху, яким іде влада України. Це й допомога людям щодо розуміння того, що таке взаємосумісність. Для мене вона складається з двох частин. Адже це не тільки спроможність здійснювати військові навчання разом із силами НАТО. Це також інституційні реформи, що дадуть змогу створити ефективне міністерство оборони. Велика Британія є однією з основних країн, які підтримують реформування Міністерства оборони України.
Ми підтримуємо прагнення України стати членом Альянсу, тому достатньо сильно лобіювали ваші інтереси на кожному етапі (а треба розуміти, що є кілька таких етапів). Повертаючись до питання реформ, саме тому ми так активно допомагаємо українському оборонному відомству в цьому процесі трансформації, адже підготовлений персонал міністерства так само важливий на довгому шляху до членства в НАТО, як і взаємосумістність. І прогрес повільніший, ніж міг би бути. У Міністерстві оборони були певні позитивні здобутки, але слід зробити наступні кроки, щоб упевнитися, що всі необхідні елементи, як-от планування кар’єри для військовослужбовців або реформа оборонних закупівель, триватимуть і далі. Це потрібно так само як і розуміння військовими того, як Альянс безпосередньо здійснює свої операції.
Ми багато лобіюємо інтереси України у Брюсселі, а також були серед тих, хто виступав за надання Україні статусу члена Програми розширених можливостей. А тому дуже раді, що країна отримала цей статус. Ще коли я тільки прибула до Києва, багато людей казали мені, що це малоймовірно. Однак у лютому Україна здобула статус. Проте важливо розуміти, що це лише один з етапів і попереду ще довгий шлях. І всі ті речі, про які казали до отримання статусу, нікуди не зникли, треба й далі здійснювати реформи.
— Чи є спільне бачення й реагування на загрози у сфері кібербезпеки?
— Кібербезпека є пріоритетним питанням для України, як і розвиток війська. Російська агресія проявляє себе різними шляхами, і кібератака — один із них. У нас продуктивний діалог з українською владою щодо цього питання, багато дискусій є публічними. Британія зробила кілька кроків, щоб допомогти Україні, зокрема надала необхідне обладнання. І ми вже тривалий час навчаємо кібербезпеки держслужбовців. Після багатьох зустрічей з українськими урядовцями й із секретарем РНБО Олексієм Даніловим я впевнена, що вони точно знають, про які саме загрози для України в кіберсфері йдеться. А нині наші тренінги дають змогу підвищити рівень кібергігієни, надто чиновникам, які починають краще усвідомлювати власну вразливість.
Повний текст інтерв’ю читайте тут.
