Тут навчаються ті, хто мріяв про небо з дитинства, і ті, кого до армії привела сама війна. Але всіх їх об’єднує одне — чітке розуміння, заради…
Окремий інженерно-аеродромний батальйон, дислокований на Хмельниччині, кардинально відрізняється від інших частин Повітряних Сил ЗС України. Адже завдання, які виконує цей унікальний підрозділ, цілком специфічні. Це відновлення пошкодженої ділянки моноліту, демонтаж і заміна аеродромних плит, переміщення ґрунту на військових летовищах.
Щойно припинив іти сніг у березні, підрозділи батальйону роз’їхалися по об’єктах. Водночас на кількох аеродромах закипає робота. Працюють, доки злітно-посадкові та магістральні смуги, кермові доріжки та стоянки літаків не стягне мороз.
Через розширення аеродромної мережі у Повітряних Силах зросло й навантаження на «хірургів військових летовищ». За сезон військовослужбовці ремонтних бригад інжбату замінили понад 1300, провели дефектування й монтаж більше як 900 аеродромних плит типу ПАГ, нарізали понад 8000 метрів погонних швів, демонтували 1600 квадратних метрів монолітного покриття, виконали майже 10 000 кубометрів ґрунтових робіт.
— Особовий склад цього року працював на десяти об’єктах, виконав солідний обсяг робіт. На нас випали величезні навантаження, проте з поставленими завданнями ми впоралися, — інформує командир батальйону підполковник Роман Мажар.
У пригоді стало й американське обладнання
Дуже доречним стало й майно, отримане від США. Два потужні компресори, електростанції, сучасні відбійні молотки, бензорізи й інше потрібне обладнання й інструменти значно посилили спроможності фахівців батальйону під час будівництва й ремонту військових летовищ та їхньої інфраструктури. Звичайно, поліпшилась і якість робіт. Ідеться про допомогу загальною вартістю понад 2,6 мільйона гривень. Надійність обладнання перевірена на об’єктах у Дубні, Прилуках і Озерному.
— Звісно, нелегко утримувати гарних кранівників, бульдозеристів чи водіїв у батальйоні. Таких фахівців з величезним задоволенням миттю перехопить будь-яка потужна будівельна компанія за солідну зарплатню. Але ж кістяк батальйону, а це військовослужбовці за контрактом, міцно тримається, якість виконання поставлених завдань у нас стабільно висока, — зазначає заступник командира з морально-психологічного забезпечення майор Володимир Ткаченко.
Повернувшись у частину, військові відпочинуть у відпустках, проведуть обслуговування й відновлення техніки — й знову, з першим сонцем у березні, вирушать на чергове летовище, де на їхні золоті руки вже давно чекають.
5 грудня ця частина відзначає черговий день народження. 1973 року розпочалась історія окремого інженерно-аеродромного батальйону. Історія тих, без кого не може функціонувати жоден військовий аеродром. Їм є чим пишатись за ці роки, але головні їхні успіхи та здобутки ще попереду!
Фото з архіву частини
