Бригада використовує тактику, яка дозволяє порушувати противнику намічені наступальні плани та нав’язувати власні правила ведення бою. У черговому матеріалі циклу «Бригада для супергероя» про…
У разі звільнення з військової служби деякі армійці стикаються з проблемами, коли за тих чи інших обставин їм вчасно не виплачують належні грошові кошти. Які це виплати й що робити в разі, коли вам заборгувала військова частина або роботодавець, розбирався кореспондент АрміяInform.
Вимоги трудового законодавства розповсюджуються і на військовослужбовців
Нині чинним законодавством передбаченанизка грошових виплат у разі звільнення з військової служби.
—Це може бути грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, відпустки як учаснику бойових дій, індексація грошових доходів населення, грошова компенсація за не отримане речове майно тощо. Підставою для проведення таких виплат є передусім витяг з наказу командира частини про виключення зі списків особового складу. Тобто такі виплати повинні бути виплачені не пізніше, ніж у день звільнення, —зазначив заступник начальника відділу Чернігівського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
Переважно такі випадки розв’язують у досудовому порядку, хоча інколи воїнам доводиться звертатися йдо суду, аби захистити свої права. Одночасно з основними виплатами під час звільнення армійці мають право, відповідно до вимог статей 116-117 Кодексу Законів про працю,і на середній заробіток за весь час затримки й до дня фактичного розрахунку, що є певними штрафними санкціями.
—Інколи представники військових частин помилково вважають, що на них не розповсюджуються вимоги Кодексу Законів про працю, адже вони є військовослужбовцями й ці правовідносини регулює спеціальне законодавство. Нині остаточно визначена чітка позиція, закріплена у відповідних рішеннях Верховного Суду, зокрема це також і Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року, де зазначено: вимоги трудового законодавства стосуються і військових. Водночас практикою вищих судів визначається і строк позовної давності у таких справах — 3 місяці з моменту остаточного розрахунку, — повідомив Ярослав Хоменко.
На практиці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненнівизначається за два останні місяці, що передують місяцю звільнення зі служби й на підставі цього обчислюється середньоденне грошове забезпечення, яке в подальшому множиться на кількість днів після звільнення до моменту фактичного розрахунку.Проте наразі в багатьох випадках суди не стягують усю суму таких штрафних санкцій.
—Були випадки, коли суди тривали 2-3 роки й розмір таких штрафних санкцій сягав космічних сум, проте суди здебільшого задовольняли вимоги частково зі стягненням певної суми, з огляду на принцип пропорційності й розумності. Як правило, це 10-30 % від попередньої ціни позову, —підкреслив правник.
Грошові стягнення та штрафні санкції з роботодавців
Поряд з компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні армійці, що призвалися до війська з цивільних підприємств, установ та організацій або уклали контракт до закінчення особливого періоду, мають право на відшкодування середнього заробітку й з останнього місця роботи.
— Здебільшого роботодавці приватного сектору неохоче виплачують такий заробіток. Цих працівників звільняють з роботи через призов на військову службу й деяким доводиться відстоювати своє право на середній заробіток у судах, — каже вищезгаданий юрист.
Серед основних спірних питань, що виникають—і поновлення на роботі, і скасування наказів про звільнення і, звісно,стягнення всього заробітку з моменту незаконного звільнення.
—Я представляв в суді інтереси військового, який проходив службу у селищі Десна Чернігівської області, а до цього працював у магазині. Він уклав контракт до закінчення особливого періоду. Після цього його звільнили з роботи через призов із залишенням за ним робочого місця. Ми намагалися врегулювати спір у досудовому порядку із залученням представників органу Держпраці, які винесли відповідний припис керівництву магазину. Проте це не вплинуло на позитивне вирішення цієї ситуаціїй довелося звертатися до суду, — розповів Ярослав Хоменко.
Надалі протиправна діяльність роботодавця була доведена йу суді. Як зазначають юристи, в таких випадках військові одночасно мають право йна відшкодування середнього заробітку, й на стягнення моральної шкоди.
