ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

«Таврида» – «дорога смерті» в Криму чи дорога «смерті Криму»

23 Листопада 2020, 13:19
«Таврида» – «дорога смерті» в Криму чи дорога «смерті Криму»

Після окупації Криму Росія почала втілювати там кілька масштабних проєктів, які стосуються забезпечення життєдіяльності півострова. Вони досить затратні й ефективність більшості з них доволі сумнівна. Це такі прожекти, як «енергоміст», міст через Керченську протоку, реставрація Бахчисарайського заповідника і будівництво Сімферопольської об’їзної дороги.

У Росії свого часу навіть створили спеціальну «Цільову програму економічного розвитку Криму і Севастополя до 2020 року», в якій закладені «космічні» кошти з федерального бюджету – майже 750 мільярдів рублів. У її межах заплановано будівництво й реконструкцію понад 400 об’єктів на півострові. Використовуючи Крим як військову базу РФ не шкодує грошей, щоб створювати для армії і флоту належні умови для перекидання, розгортання і дислокації.

Але під час реалізації цих «проєктів» думку місцевих мешканців окупант враховує в останню чергу, хоча всі ці «будівництва століття» у ЗМІ подають як неабияке покращення життя кримчан. І вже тепер кримчани розуміють, що їх ошукали. Проте виступати проти «російської військової машини» доволі небезпечно. Тому аборигенам доводиться миритись з тим, як їхню домівку перетворюють на безлюдну пустелю-полігон. Адже ці «проєкти» руйнують кримську екологію, і почасти незворотно.

За три години з Севастополя до Керчі…

Один із найбільших «проєктів» окупантів у Криму – будівництво так званої федеральної траси «Таврида» довжиною 253 кілометри, 4 смуги з рукавами для з’їзду, вартість – майже 140 мільярдів рублів. Траса проходить через весь півострів і з’єднує Керч із Севастополем.

За прогнозами так званого «Мінтрансу Криму», проїзд по «Тавриді» від Керчі до Сімферополя займе близько двох годин, а від Керчі до Севастополя – менше ніж три. Уже збудовано 95 мостів і шляхопроводів, створено 18 транспортних розв’язок, 30 надземних пішохідних переходів з ліфтами для маломобільних громадян. Після закінчення будівництва траса, як кажуть чиновники з Криму, зможе приймати до 40 тисяч авто на добу.

Про початок будівництва «Тавриди» окупаційна влада повідомила у травні 2017-го. Здати в експлуатацію трасу спочатку планували у 2018-му (до відкриття «кримського» мосту) проте пізніше термін перенесли на два роки. Торік у серпні Аксьонов пообіцяв Путіну завершити «Тавриду» до грудня 2020-го. Нині готовність траси оцінюють у понад 95%.

За роки будівництва траси її вартість неодноразово зростала, як і «кримського мосту». На етапі підготовки проєкту дороги заявили її вартість – 550 мільйонів рублів за кілометр (!), що втричі більше навіть дорогих автомагістралей до Олімпіади в Сочі-2014. Російські дорожники, які успішно «освоювали направо й наліво» федеральний бюджет, вихвалялись, що будують трасу на віки, застосовуючи «суперасфальт». Його рецепт нібито складався з карельського щебеню, кам’яного відсіву з Краснодарського краю, місцевого вапняку і спеціально модифікованого бітуму, який дозволить зберегти покриття за температури від -22 до +64 градусів.

Усе відбувалось, як колись у Радянському Союзі: аврали і випереджання графіка, недоробки й прорахунки, прапори і урочисті промови… Путін на вертольоті облетів частину дороги, а потім сів за кермо Aurus Senat Sedan за 18 млн рублів (200 тис. євро), який спеціально під час його поїздок і візитів доставляють з Москви по всій Росії. Він проїхав кількадесят кілометрів і, як годиться, пафосно подякував будівельникам, вказав на незначні (на його думку) недоліки: на трасі слід будувати більше з’їздів для зручності туристів, щоб ті могли будь-де з’їхати «до моря».

Путін мимоволі відкрив цікаву особливість «Тавриди» – там обмаль з’їздів, транспортних «кишень», місць зупинок і стоянок. Траса призначена для того, щоб якнайшвидше дістатись з пункту А до пункту Б – а це вже відверто військове завдання шляхопроводу. Його мета –  з материка до Криму загалом і Севастополя зокрема безперешкодно доставляти воєнні сили і засоби. Варто лише в кількох місцях перекрити заїзди, і «Тавридою» можна швидко перекидати значну кількість військ. Тому і збудували дорожники таку зовсім малу кількість з’їздів і виїздів, адже траса в будь-який момент може слугувати воєнним цілям, тому зайвий місцевий автотранспорт, який виїжджатиме на дорогу, тут зовсім недоречний.

Траса обману

Проте місцеві прозвали «Тавриду» дорогою смерті. Ще від початку будівництва жертвами цієї траси стали сотні людей. Причина – величезна кількість автомобільних аварій. Різке зростання ДТП зі смертельними наслідками правозахисники в Криму фіксували ще у 2018 році. Будівельники поспішали відкрити рух по ній до введення в експлуатацію Керченського мосту. За перші 6 місяців 2019-го на трасі трапились 63 аварії – майже втричі більше, ніж на «старій» дорозі. Загинули 19 осіб. Чимало місцевих вважали за краще не користуватися новою дорогою, знаючи про її небезпеки.

Видання «Крим.Реалії» повідомляє, що особливо важкою ситуація ставала в місяці літнього туристичного сезону, коли навантаження на трасу різко зростало. Величезною проблемою для безпеки руху ставали вантажівки, які, згідно з правилами, взагалі не повинні виходити на трасу в разі, якщо температура повітря перевищувала 32 градуси. У разі ламання на трасі у машин часто не було можливості з’їхати на узбіччя, і вони створювали додаткову небезпеку для інших учасників руху. Інколи «Таврида» просто перетворювалась на «м’ясорубку» із заліза і людських тіл

Користувачі соцмереж про «Тавриду» пишуть, що на ній упродовж сотень кілометрів немає навіть місця, куди можна з’їхати – ні заправок, ні туалетів, ні кафе. Переїхавши Керченський міст, доводиться безупинно рухатись майже до Сімферополя. Часто уздовж обочин стоять фури, і не дай Боже потрапити в «корок», в якому доводиться стояти навіть до десяти годин. Траса майже скрізь обладнана відбійниками і захисними шумопоглинальними екранами, через які майже неможливо спостерігати за кримськими краєвидами, до того ж ці екрани дещо «приглушують» і мобільний зв’язок та інтернет, тому є місця, де навіть допомогу викликати проблематично.

Крім того, в місцях, де «Таврида» проходить гірською місцевістю, відсутні спеціальні тупики для тих, у кого відмовили гальма, тому, «ледь не на кожному спуску перекинуті автомобілі й важко травмовані люди», – діляться у соцмережах враженнями від нової траси користувачі.

А декого з місцевих мешканців будівництво «Тавриди» дуже вдарило по кишені. Їм довелося розлучитися з понад 2 тисячами земельних ділянок. Найбільше постраждали села під Сімферополем. Власникам ділянок мали сплатити компенсацію, проте ні умови виплат, ні суми ніхто не обговорював. Колишні власники сподівалися на компенсацію, орієнтуючись на висновки незалежної земельної експертизи. Проте кримську владу це не влаштувало. Ці висновки не визнали і виплати здійснили з кадастрової вартості, набагато нижчої за ринкову. Фактично, у людей за безцінь відняли наділи.

З фермерами – орендаторами земель, де пройшла федеральна траса, вчинили ще простіше. Хоч ті й уклали довгострокові договори на оренду земель і вклали в її розвиток значні кошти – їх просто відібрали без жодних компенсацій: виноградники вирубали, а поля закатали в асфальт. Для будівництва «Тавриди» 26 домогосподарств просто знесли, а їхніх мешканців переселили в інші будинки. А будівлі, які лишились поряд із трасою, потерпають від інтенсивного автотрафіку. Але окупант, споруджуючи комунікацію для військ, запевняє місцевих – це для блага кримчан…

Траса, яка може «угробити півострів»

Проте найбільше шкоди будівництво «Тавриди» принесло екології Криму. На цій автомагістралі значно зросте кількість транспорту, відповідно, збільшиться кількість шкідливих викидів в атмосферу. Причому, цей проєкт, як виявилося, не передбачає лісосмуг уздовж траси!

А найбільше постраждали Кримські гори, які просто перетворили на кар’єри для добування піску і щебеню. До початку спорудження «Тавриди» на півострові діяли 67 кар’єрів. Заради нової федеральної траси окупанти розконсервували навіть старі, що не діють. Наприклад, Баксанский кар’єр 20 років тому  закрили через загрозу для найближчих сіл – Міжгір’я і Пасічного – для нового будівництва у кар’єрі знову ведуть вибухові роботи, які загрожують екологічним лихом всьому району. Місцеве керівництво про ці руйнування знає. Але діє всупереч протестам людей. У районі через розробку цього кар’єра майже зникла вода. І взагалі, через будівництво «Тавриди» проблеми з водою загрожують всьому степовому Криму, який незабаром перетвориться на пустелю.

Навіть на супутникових знімках в інтернеті видно болючі рани кар’єрів на тілі кримської землі. Як би не вихвалялись російські автодорівці, що деяку частину будматеріалів вони завозять з Росії, але і з кримських кар’єрів вибирають тонни піску і щебеню. За останні кілька років на півострові почали добувати в кілька разів більше корисних копалин, ніж раніше.

Як приклад руйнувань, які вже сталися, – гора Агармиш в Старому Криму. Місцеві ще з радянських часів ведуть запеклу боротьбу з видобутком тут щебеню, але їм довелось поступитись перед окупаційною владою під час спорудження «Тавриди». Нині гору майже зруйнували. Крім того, кримські археологи повідомляють, що будівництво певних ділянок федеральної траси і розробка деяких кар’єрів для видобування піску і щебеню проводились без будь-якої археологічної розвідки на територіях заповідників.

Лише за офіційними даними служби автодоріг Криму, заради будівництва магістралі вирубали 111 тисяч дерев і 116 тисяч кущів. На невеликому за площею півострові такі вирубки – вже екологічна катастрофа. Активісти вказують на знищення червонокнижних рослин. Найбільше збитків завдано лісам поблизу Севастополя, вирубано понад 20 тисяч дерев, здебільшого це кримська сосна, яку навесні 2019-го з ініціативи окупаційної влади вилучили з «Червоної книги» Росії. Охоронний статус дерева вдалося зберегти лише в Севастополі. Середній вік знищених дерев – 40 – 80 років.

Щодо лісосмуг, то будівельники «Тавриди» їх теж знищили «під корінь», хоча можна було цього не робити, вважають кримські екоактивісти: «Зберігати лісосмугу і потрібно було, і можна. Але її спиляли й продали місцевим на дрова. За такі справи виконробів треба віддавати під суд. Ці лісосмуги росли по 50-60 років! Дерева захищали від шквалистих вітрів зі сходу. Тепер легкі машини будуть вразливі від поривів вітру, а взимку ще й ожеледь додасться, бо лісосмуги не захищатимуть трасу від наносів снігу», – заявила виданню «Крим.Реалії» академік, керівник кримської філії АНО «ЕКОН» (Центру експертизи та контролю об’єктів спадщини та культурних цінностей) Ольга Вечір.

Пізні прозріння на згарищах

Кримський підприємець, власник ялтинського зоопарку «Казка» і парку левів «Тайган» Олег Зубков, який дуже тішився з того, що РФ окупувала Крим, уже змінив думку щодо окупантів. Він стверджує, що будівельники траси «Таврида» навмисно завдали шкоди екології Криму на мільярди рублів.

«Просто під корінь знищені посадки з кримської сосни, а вона в «Червоній книзі Росії », гледичії, волоського горіха, акації, абрикос та інших дерев, вік яких був від 40 до 80 років. Сукупний збиток знищення цих лісосмуг тільки в грошах становить мільярди рублів. Або хтось сумнівається в тому, що доросле дерево сосни кримської у віці 50 років коштує не одну сотню тисяч рублів? », – обурюється колишній адепт руху «Крим-наш».

Зубков навіть записав відеозвернення на знищеній лісосмузі, де демонструє вирубану рослинність, щиро обурюючись таким діям окупантів: «Лісосмуги на десятки кілометрів уздовж «Тавриди» і прилеглих до неї доріг просто знищені. «Тавриду» будували з одного боку лісозахисних смуг, але лісосмуги чомусь прибрали з двох боків», – розповідає Зубков.

Значно постраждали від «Тавриди» і кримські виноградники. Їхні власники навіть не отримали компенсації за втрачене майно, бо згідно з окупаційним законодавством, виноградники не є нерухомістю, тому їх запропонували просто перенести на інші території (!). У виноробстві це звучить як нонсенс…

Вільної землі, на яку можливо перенести виноградники, у Криму звичайно ж немає, а купувати придатні для вирощування винограду «сонячні гектари» – дуже дорого. До виноробів окупаційна влада застосувала «методи переконання», тому про проблему майже не повідомлялось у пресі. Але від інсайдерів з Криму відомо, що у власників севастопольського заводу шампанських вин «Золота балка» вилучені кілька гектарів виноградників у районі Сапун-гори. І загалом у Криму понад 160 гектарів виноградників вирубані через будівництво «Тавриди»…

І на останок – кілька речень з коментарів у соцмережах від кримчан, в яких, нарешті, відкрились очі на масштабну екокатастрофу під назвою федеральна траса «Таврида»: «Навіть задоволення від руху по хорошій дорозі мінімум, бо бачиш лише відбійники і стіни. По старій трасі їдеш – насолоджуєшся видами, дихаєш лісом, степом, думаєш про те, який чудовий Крим, зупинишся на узбіччі сфотографуватись… А на «Тавриді» Криму немає. Гола функція і нуль естетики».

Інші автори наголошують: подібні «масштабні проєкти» тут реалізують «заїжджі варяги», які не знають, не люблять і не розуміють Крим. От і будуються виключно для військових такі траси, як «Таврида».

Тож прогнозувати наслідки будівництва траси екологи не беруться, але одностайні у тім, що позитивних змін від такого втручання людини в життя природи чекати не варто.

Іще одна деталь: комплексної екологічної експертизи будівництва траси «Таврида» окупаційне «мінекології» Криму не проводило зовсім. Ми бачимо, наскільки безглуздо будівельники нищили унікальні кримські природні зони, нівечили ландшафт і порушили кліматичну рівновагу – все це непоправні збитки, які можуть призвести навіть до загибелі півострова як унікального природного комплексу. Дуже високу ціну Крим платитиме за цю трасу.

7
15
Читайте нас в Telegram
До Дня всіх закоханих — розкажи історію кохання на передовій Лонгрід