Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Сьогодні у Збройних Силах України діють дві системи організації харчування — за аутсорсингом і Каталогом. Про особливості функціонування кожної із систем, маловідомі для широкого загалу складові та нюанси кореспондент АрміяInform поцікавилася в експерта у сфері армійського продовольчого забезпечення Олександра Уманця. З огляду на його службову біографію, він достеменно знає все про організацію харчування у війську, як було ще на зорі українського війська і що нині відбувається на солдатській кухні.
Еволюція «ситої армії». Етап перший – аутсорсинг
— З 2006 року всі військові частини України перейшли на харчування за аутсорсингом. До цього солдати чимало часу, замість навчальних класів і полігонів, проводили на кухні: чистили картоплю, нарізали хліб, мили посуд, прибирали. Вся відповідальність за організацію своєчасного, повноцінного та безпечного харчування була на плечах командирів. Клопоту було в них чимало. Коли ж розпочалася реформа на солдатській кухні й спеціалізовані компанії взяли на себе весь комплекс питань з організації харчування, військові зітхнули з полегшенням. Завданням командирів залишилося контролювати якість наданих підприємцем послуг і відповідність меню щоденній нормі, — каже Олександр Дмитрович.
Усі військові частини ЗС України перейшли на аутсорсинг у 2007 році. На солдатській кухні стали господарювати спеціалізовані фірми-переможці тендерної закупівлі послуги з організації харчування. Компанії звільнили військових від непритаманних їм функцій. І це стало великим кроком у реформуванні війська.
Спеціалізована компанія організовувала харчування згідно зі встановленими нормами, в яких дуже чітко передбачено, скільки солдат має щодня з’їсти м’яса, риби, масла тощо.
До речі, Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 № 426 визначає норми харчування військовослужбовців Збройних Сил за найменуваннями продуктів та їхню добову норму у грамах на кожну особу. Більшість військовослужбовців харчуються за нормою № 1. Крім цього, документом передбачена морська, льотна, підводна, лікувальна, ліцеїстська, лікувально-профілактична та інші норми.
Етап другий, що триває: Каталог
Починаючи з 2015 року у Збройних Силах розпочали запроваджувати нову систему харчування за каталогом. З того часу 106 військових частин перейшли на харчування за каталогом, у якому 409 найменувань продуктів для приготування страв військовим. Наразі понад 70 % військовослужбовців ЗСУ харчуються за новою системою. У інших 252 військових частин з меншою чисельністю особового складу діє система аутсорсингу.
Тепер звернемо увагу читача на деякі складові та нюанси двох різних систем організації харчування у війську.
Сума послуги аутсорсингу не набагато вища за вартість продуктів за каталогом
— Залежно від регіону у 2020 році послуга із забезпечення харчування аутсорсерами становить приблизно 85 гривень. У цю суму входить вартість продуктового набору (приблизно 70 %), транспортні видатки, зарплата кухарів, обслуговуючого персоналу, платня за воду, електрику тощо. Фактично названа сума послуги аутсорсингу не набагато вища за вартість продуктів за каталогом, — говорить Олександр Уманець.
Чому існує ризик повернення «нарядів на кухню»
Система харчування за каталогом передбачає, що визначена за результатами тендеру компанія лише завозить замовлені продукти. Всі інші клопоти з організації зберігання харчів, приготування страв, миття посуду, прибирання покладено на командира частини та продовольчу службу. Тобто, у складі військової частини повинні бути керівник продслужби, фахівці з бухгалтерського обліку, начальник продовольчого складу, кухарі, працівники їдальні тощо. Тож, у невеликих підрозділах така кількість осіб, яка повинна залучатися до забезпечення харчування, може сягати ледь не третини особового складу. Тому існує ризик повернення до «нарядів на кухню»…
За каталогом кошторис самої послуги з приготування їжі «розчиняється» у загальних видатках Збройних Сил
— Твердження, що вартість харчування за каталогом значно вигідніша, не відповідає дійсності. Навіть приблизна калькуляція говорить про інше. Не можна порівнювати непорівнянне: за каталогом — це лише вартість продуктів, а за аутсорсингом — вартість продуктів і послуг з їхнього приготування. Виходить, що за каталогом кошторис самої послуги з приготування їжі «розчиняється» у загальних видатках Збройних Сил. Тому все ж вважаю, що принцип аутсорсингу в армії повинен залишатися. За винятком військових частини, які залучають до виконання завдань у районі операції Об’єднаних сил. Інше питання, чи правильно, що одні частини мають багатий асортимент продуктів, а інші значно обмежений. Тому, як на мене, доцільно запровадити аутсорсинг за каталогом, — каже співрозмовник.
«Хто у війську давно служить, той знає, що стара система — це точно не аутсорсинг»
У контексті порушеної теми важливо було почути думку, зокрема, Головнокомандувача ЗС України. Сьогодні під час зустрічі з представниками провідних ЗМІ журналісти попросили Руслана Хомчака висловити своє бачення щодо оптимального варіанту системи організації харчування у війську. Ось що він сказав:
— Я доповідав про проблему, яка обговорюється, Президентові України, секретарю РНБОУ, голові Верховної Ради. Хто у війську давно служить, той знає, що стара система — це точно не аутсорсинг. Стара система — це коли командир відповідає за закупівлю продуктів, їхнє зберігання, за приготування страв, за санітарний стан, порядок у їдальні та інше. Я особисто свого часу пройшов через цю колишню систему.
Нині ми говоримо, що за стандартами НАТО командир не має відповідати за каналізацію та кухню. Повернення до старої системи — це коли командир знову буде змушений виділяти наряд на кухню.
Коли у нашому війську запровадили аутсорсинг — це був величезний прогрес. А кілька років тому сказали, що це вже стара, корумпована система. Чому так сталося? Бо деякі персонажі дозволили собі «малювати котлету на відкат». А страждає солдат… Бо підприємець не працюватиме собі у збиток. Тому треба перестати малювати «відкати», забезпечити прозорість функціонування системи, й тоді солдатське меню буде ситним і багатим.
Руслан Хомчак: «Я вважаю, що має бути комбінована система організації харчування — аутсорсинг та за каталогом. І це думка не лише Хомчака, це переконання командирів частин, я з ними цю проблему обговорював. Треба дослухатися до людей з військ…»
Коли вчергове постало питання про введення чималої кількості кухарів, щоб знову повернутися до старої системи, я досконало розібрався у проблемі. Так, ті військові частини, які виконують завдання в районі ООС, повинні мати військових кухарів. Нині у війську близько 6 тисяч посад кухарів. Це чисельність двох бригад. Ще торік я офіційно запропонував запровадити харчування комбінованим способом, тобто за каталогом та аутсорсингом. Мені у відповідь — «треба ввести ще 3800 посад кухарів». Це означає, що необхідно скорочувати бойові посади. Тому я і вважаю, що має бути комбінована система організації харчування — аутсорсинг та за каталогом. І це думка не лише Хомчака, це переконання командирів частин, я з ними цю проблему обговорював. Треба дослухатися до людей з військ. Наша пропозиція апробована часом і війною. Як ввести систему за каталогом у розкиданих невеличких підрозділах, де 20–40 військових? Який додатковий штат продслужби ще потрібний? Крім того, вартість організації харчування за каталогом значно дорожча, ніж за аутсорсингом. Треба говорити правду, не викривляти факти. Коли кажуть, що каталог це така ж вартість, як і аутсорсинг, то це неправда. Чому замовчується, що у складову вартості організації харчування за каталогом, крім вартості продуктів, слід врахувати грошове утримання військових продслужби, кухарів, персоналу їдальні, комунальні витрати тощо…
