Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Саме таку назву мала пресконференція, яку провів сьогодні заступник Міністра оборони України Ігор Халімон в «Укрінформі». Високопосадовець ознайомив журналістів з актуальною системою продовольчого забезпечення ЗС України та розставив акценти в широкій публічній дискусії щодо її реформи.
За словами Ігоря Халімона, нині є два типи харчування. По-перше, харчування за Каталогом, яке було запущене реформою ще у 2015 році з поступовим переходом армії на цю систему. На сьогодні 106 військових (бойових) частин харчуються за нею. Фактично це 70 % особового складу, які мають право на харчування державним коштом. Це система, за якої суб’єкт господарювання постачає харчові продути за Каталогом, затвердженим внутрішнім наказом Міністра оборони, що містить 409 найменувань продуктів. При цьому військова частина зберігає продукти, формує меню, готує страви та забезпечує їхню роздачу самостійно. По-друге, функціонує аутсорсинг. За ним харчуються 252 військові частини, які мають значно меншу чисельність особового складу, дислоковані по різних регіонах України та мають свої місця постійного базування. За договорами ще з 2018 року військовослужбовці цих військових частин отримують готові страви. Суб’єкт господарювання постачає харчові продукти, готує страви та забезпечує їхню роздачу, миє посуд, прибирає й утилізує залишки.
З 1 січня 2021 року планується переведення всіх Збройних Сил на харчування за Каталогом. 106 військових частин, які забезпечені персоналом для приготування їжі, залишаються на Каталозі, а 252 — додатково до закупівлі продуктів за Каталогом закуповуватимуть послуги з приготування їжі.
— Свого часу розпочалася реформа з переходу всіх військових частин на нову систему харчування, — зазначив заступник Міністра оборони. — Вона проходила кілька років і наразі планується переведення всіх Збройних Сил на харчування за Каталогом з 1 січня 2021 року.
При цьому Ігор Халімон указав на певні складності. Адже, за його словами, під час переходу на Каталог потрібна значна кількість особового складу, який займатиметься суто приготуванням їжі та організацією самої послуги з харчування військовослужбовців. Це додатково 3800 посад. Міністерство оборони ініціювало різні варіанти розв’язання цього питання: від збільшення чисельності ЗС України (регламентується законом) до надання можливості командиру частини децентралізовано закуповувати послугу на місці. Однак ці ініціативи не були підтримані, тому й далі застосовується практика аутсорсингу. При цьому 106 військових частин, які забезпечені персоналом для приготування їжі, залишаються на Каталозі, а 252 — додатково до закупівлі продуктів за Каталогом закуповуватимуть послуги з приготування їжі.
У чому принципова відмінність від попередньої системи аутсорсингу? Передусім у тому, що продукти постачатимуть до військової частини за Каталогом, а не за рішенням якоїсь посадової особи чи компанії-підрядника. Тобто, як зазначив заступник Міністра оборони, ми виходимо на однакові вимоги для всіх: усі військові частини ЗС України харчуватимуться за Каталогом.
— Продукти харчування постачатимуть за реформою, яка була започаткована раніше, — зазначив Ігор Халімон. — Вона триває і будь-які повідомлення про те, що ми повертаємося до старої системи харчування є фейком.
Постанова Кабінету Міністрів, яка регламентує зміни у продовольчому забезпечені з 2021 року, на жаль, була розтлумачена як згортання реформи, насправді це не відповідає дійсності.
На жаль, Постанова Кабінету Міністрів, яка регламентує ці зміни, була розтлумачена як згортання реформи, зазначив високопосадовець, насправді це не відповідає дійсності.
— Ще раз доводжу до відома: всі військові частини переводять на харчування за Каталогом, — підкреслив Ігор Халімон, зупинившись на проблемних питаннях реформи.
Ми виходимо з певними ініціативами, пропонуємо чіткий регламент взаємовідносин між суб’єктом господарювання та військовою частиною — замовником послуг.
— Ігор Халімон
— Ми виходимо з певними ініціативами, пропонуємо чіткий регламент взаємовідносин між суб’єктом господарювання та військовою частиною — замовником послуг, — поінформував заступник міністра. — Саме тому критика волонтерів, загалом небайдужих людей щодо Збройних Сил для нас є дуже важливою. Саме завдяки їхнім діям ми можемо отримувати певний feedback та знати про те, що відбувається в армії.
Розраховуємо на активістів для контролю функціонування системи харчування.
— Ігор Халімон
За його словами, у Міноборони, звісно, є відгуки від фактичних споживачів послуги харчування — військовослужбовців. Але є бажання, щоб до цього питання долучилися громадські організації, волонтери. Розглядається можливість запровадження окремого каналу у соцмережах, аби мати оперативну інформацію щодо стану харчування безпосередньо в частинах, а також шляхи залучення активістів до контролю функціонування самої системи харчування.
— Аби харчування відповідало нормам забезпечення, аби військовослужбовець був задоволений. Нехай це буде наглядова чи громадська рада, яка сприятиме оборонному відомству в реформі продовольчого забезпечення, — зазначив Ігор Халімон. — Сподіваюсь, з часом у нас будуть лише позитивні відгуки про те, що ми робимо, про те, як реформуємо систему.
Заступник Міністра оборони відповів на низку запитань.
Хто здійснюватиме приготування їжі в тих частинах, де нині запроваджена нова система харчування? Чи це будуть ті самі аутсорсери? І чому на базі решти 252 військових частин не можна налагодити власну систему приготування їжі, поцікавилися журналісти.
Питання досить складне, зазначив Ігор Халімон. Реформа харчування запроваджена вже тривалий час. І фактично, на його думку, саботування рішень міністрів оборони призвело до того, що наразі не можна перевести всі військові частини на харчування виключно за Каталогом. Тому що певні об’єктивні процеси зупинили розбудову інфраструктури організації послуг харчування. Передусім ідеться про їдальні, які мали збудувати. Фактично ця робота зупинена на 10 місяців. Упродовж минулого й нинішнього років Міноборони закуповувало обладнання саме для каталогової системи харчування військових. Обладнання є, але організувати послуги в тому вигляді, як планувалося, натепер ще неможливо. Адже потрібен персонал, потрібні обладнані робочі місця. Нині Міноборони створює відповідний структурний підрозділ. З 2021 року буде активний рух саме в напрямку розбудови інфраструктури, аби якісніше харчувати особовий склад. Саме в цьому оборонне відомство очікує на сприяння тих, хто нам зможе надати якісну пораду та допоможе контролювати процес реформи.
— Які конкретні зміни будуть внесені до законодавства щодо взаємостосунків між суб’єктами господарювання та командирами військових частин?
— Передусім командир військової частини має контролювати якість продуктів, які постачаються, а не тільки якість приготовлених став, як це було раніше. Якість продуктів, що постачаються до військової частини, має контролюватися за Каталогом і перед тим, як їх буде передано суб’єкту для приготування страв. У цьому є певна відповідальність і в чисельному, і в якісному вираженні. Тобто створюємо систему контролю.
— Чи будуть компанії-аутсорсери, які з проблемами обслуговували військові частини, надалі надавати послуги?
— Ми все робимо для того, щоб Збройні Сили та Міністерство оборони й держава в цілому були більш захищеними від неякісної конкуренції. Тому що, приміром, є деякі компанії, які сьогодні заборгували Міністерству оборони та Збройним Силам дуже значні суми грошей за комунальні послуги. Є питання й до компаній, які перебувають у судових тяжбах з оборонним відомством. Поки що не йдеться про якісь конкретні персоналії.
Фото Віталія Солоного
