Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
У рамках шостого завершального дня Львівського безпекового форуму експерти з України, США, Данії, Великої Британії, Литви та Нідерландів вели дискусію щодо інформаційних викликів для безпеки. Адже всесвітня пандемія проявила вразливість людства не лише до вірусного захворювання, але й до фокусного впливу на свідомість мас населення з боку медіаресурсів, окремих лідерів суспільних думок, або й узагалі – так званих фабрик тролів, які здатні одномоментно зруйнувати чиюсь репутацію чи навпаки − збудувати хибні масові уявлення про той чи інший суспільний процес чи подію.
Тезово зупиняючись на висловлених експертами думках, варто наголосити, що інформаційне поле, на погляд фахівців, сформувало, так би мовити, нове «поле битви» зі своїми гравцями, інструментарієм та поставленими цілями. Зокрема, говорять експерти, зростає загроза від використання так званих ботоферм. Фактично віртуального інструменту «суспільної думки», який здатен корегувати ту ж саму суспільну думку, але на догоду того, хто контролює ботоферму. Представник Данського інституту міжнародних досліджень Флемінг Гансен підкреслив, що нині ботоферми активно використовують у військових цілях: для насаджування думок, формування настроїв, збурення протестів тощо. І сегмент такого впливу досить швидко зростає. Особливо цим користаються військові країн, які є противниками ідей розвиненої демократії.
Зважаючи на такий порядок денний, фахівці зійшлися на думці, що світова спільнота потребує дієвих механізмів захисту від зазіхань на свою інформаційну ідентичність. Аж до того, що поряд із прийнятими в міжнародному праві Женевськими конвенціями, слід задуматись про ухвалення нового засадничого для міжнародного права документа, який би регулював правовий режим інформаційного поля. Таку собі міжнародну конвенцію про безпеку в Інтернеті, соціальних мережах, медіа тощо.
Чому зайшла мова про такий захисний механізм? Бо фахівці одностайно зійшлися на тому, що жоден документ нині не регулює право людини «не бути обманутим». Дезінформація з інструменту штучного перетворилась на масовий тренд. Медіа маніпулюють фактами, боти напряму брешуть, видаючи брехню за істину, інформаційний продукт у соцмережах подекуди спрямований на те, щоби спонукати людей до дій, які їм не потрібні або навіть згубні. Водночас учасники дискусії, зокрема співголова форуму американський двозірковий генерал Бенджамін Ходжес, наголошують на тому, що поряд із викликами в інформаційному середовищі дієвим механізмом протидії залишається персональна інформаційна гігієна, здатність індивідума фільтрувати та осмислювати інформацію, відділяти джерела, яким можна довіряти, від некомпетентних та згубних.
Загалом двогодинне обговорення лише частково окреслило те коло проблем в інформаційному просторі, з яким зіштовхнулося людство на тлі всесвітньої вірусної пандемії. Інформація вже перестала бути лише свободою. За останні десятиліття вона перетворилася на цінний ресурс і навіть стала владою над людьми – владою, яка діє як стримування та противага, владою, яка нині загрожує свободі, з якої вона вийшла. Учасники форуму домовились, що обов’язково продовжать дослідження цієї теми, аби під час наступного зібрання запропонувати робочий пакет ініціатив щодо врегулювання інформаційних загроз та викликів. Зокрема, й у плані боротьби з дезінформацією, яка тепер слугує не лише новим інструментом вирішення військових питань, але й загалом порушує базові права і свободи людини.
