Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Упродовж віків війни вимірювалися людськими, економічними, культурними та іншими втратами. Проте є й інший бік «медалі», що завдає колосальної шкоди всьому світові — понівечене бойовими діями, окупацією довкілля, яке навряд чи можна виміряти якимось еквівалентом.
6 листопада Генасамблея ООН встановила як Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. АрміяInform підготувала кілька яскравих прикладів про те, як російські окупанти створюють реальні екологічні катастрофи на тимчасово окупованих територіях.
Катастрофа «Кримського титану»
Внаслідок викиду в повітря хімічних речовин заводом «Кримський титан» у серпні 2018-го постраждали Армянськ та прилеглі населені пункти. Річ у тім, що підприємство скидало гідролізну кислоту у водойму на 43-х квадратних кілометрах. За кілька років води не стало. Сухий оксид сірки почав підійматися в повітря і, контактуючи з водою, перетворювався на сірчану кислоту.
Однією з версій різкого погіршення екологічного становища стало те, що, викид хімічних речовин на території окупованого Криму трапився через військових Збройних сил Росії, які на тренуваннях обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів. Внаслідок влучень снарядів зазначені об’єкти були пошкоджені, що й призвело до катастрофи.
Як наслідок, багато жителів Армянська занедужали на захворювання дихальних шляхів, зокрема пневмонію, опіки слизових оболонок носа й рота. Також почали траплятися часті випадки непритомності серед госпіталізованих. На металевих речах з’явилося окислення. Крім того, природа там гине. Непоправних збитків зазнала флора й фауна: дерева почали висихати, тварини й птахи зникати.
Пізніше відбулись нові викиди хімічних речовин. Варто додати, що екологічна катастрофа може загрожувати й Херсонській області, адже проблема не вирішена донині. Багато експертів вважають, що лише деокупація Криму та повне припинення діяльності заводу виправить ситуацію. Втім, загроза ще більших катастрофічних наслідків лишається на порядку денному.
Півострів реально може перетворитися на пустелю
Тема браку води в Криму неодноразово порушували кореспонденти АрміяInform. Ця проблема однозначно тотожна екологічній катастрофі, які виникають унаслідок російської окупації півострова.
Більшу частину потреб Криму в прісній воді забезпечував Північно-Кримський канал. Після окупації автономії почалися серйозні проблеми як у підприємств, аграріїв, так і в місцевого населення. Цього року рясних опадів кримчани так і не дочекалися, водойми пересихають одна за одною, засолення прісних свердловин та земель відбувається пришвидшеними темпами. Відповідно, збитки від посухи — колосальні, врожаю аграрії так і не дочекалися, а рисові та соєві поля зникають.
Окупаційна влада намагається бурити нові свердловини, але їм вдається відшукати лише солону воду, і вони розуміють: проблему в такий спосіб вирішити неможливо. Нещодавно вони придумали опріснювати воду, але ж куди скидати після цього солеві відходи?
Кримська екосистема порушена, і за нинішніх темпів центральний Крим та північний схід півострова можуть перетворитися на сольову пустелю. Відповідно рослини, тварини та птахи також гинуть через пожежі та відсутність води.
Експерти зазначають: окупанти не зможуть забезпечити водою потреби підприємств, фермерів і населення. Лише деокупація й відновлення роботи Північно-Кримського каналу ще можуть врятувати ситуацію. Але, зважаючи на активну мілітаризацію російськими окупантами Криму, вони його радше перетворять на пустелю.
На тимчасово окупованих територіях Донбасу зріє радіаційна загроза
Донбас — на межі екологічної катастрофи через радіаційне забруднення. Про це заявив кілька тижнів тому під час Київського безпекового форуму 2020 віцепрем’єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. Також він повідомив, що Україна вже звернулася до Міжнародного агентства з атомної енергії щодо проведення моніторингової місії.
За його словами, Донбас перебуває на межі екологічної катастрофи не лише через забруднення повітря, ґрунту, розриви боєприпасів і замінування. Річ у тім, що в 1979 році на шахті «Юнком», що тепер на окупованих територіях, радянська влада здійснила ядерний вибух силою в 0,3 кілотонни. Після того капсулу залишили в шахті, але постійно відкачували воду, щоб запобігти потраплянню радіації у ґрунт і воду. За словами чиновника, два роки тому окупаційна влада припинила відкачування води, і радіація вже надходить у горизонти питної води.
Олексій Резніков заявив про припинення відкачування води з десятків інших шахт, і це вже за кілька місяців призведе до екологічної катастрофи, що станеться не лише на Донбасі, а й у Ростовській області Росії.
До того ж варто розуміти, що окупанти й місцеві посіпаки вже шість років активно ріжуть на металолом все, що трапляється: від залишків заводів і шахт до електромереж. Отже, іржаві бочки з різними небезпечними речовинами деяких підприємств також зроблять свій внесок в екокатастрофу на Донбасі, яка загрожує не лише місцевим мешканцям, а й усьому живому в регіоні.
