Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
«Пересувайтесь обережно, снайпери окупантів останнім часом активізувались», – попереджає журналістів старший позиції «Фокс». Попри юний вік військовослужбовець одразу вселяє впевненість. Він служить вже п’ятий рік, за цей час змінив кілька бригад та залишився вірний переконанню, що честь своєї країни повинен відстоювати кожен чоловік.
— Спочатку служив строкову в артилерійській бригаді, – пояснює «Фокс». — Туди ж пішов на контракт. Але, оскільки з дитинства мріяв стати десантником, за першої ж нагоди перевівся до десантно-штурмової бригади. Все-таки «десантура» — це моє на сто відсотків. Тут усі знають свою справу, всі на своєму місці, багато бойової підготовки… Я до війни активно займався боротьбою. Ну думаю, зараз усім приклад продемонструю, у вільний час будемо з побратимами займатись, доведу їм, наскільки важливо підтримувати тіло в хорошій фізичній формі, навчу прийомів. А виявилось, що швидше мені потрібно вчитись. Хлопці – як на підбір — сильні, відважні…
І хоч позиція знаходиться усього за кількасот метрів від ворога, «Фокс» переконує, що будь-які провокації чи спроби окупантів просунутись вперед — приречені на поразку.
— Звісно, нині спокійніше, але ця тиша – оманлива, тож пильність не втрачаємо ні на мить, завжди готові дати відсіч ворогу.
«Фокс» зізнається, що тепер йому вже важко уявити, що ще якихось кілька років тому він працював експедитором у містечку на Вінниччині.
— Якби тоді хтось сказав, що я настільки глобально переосмислю життя, а смерть ледь не щодня буде так близько, я б точно не повірив, – каже чоловік. — Але тепер шляху назад немає — стоятимемо до кінця! Це наша земля!
