У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У День Гідності та Свободи Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з учасниками революцій 1990, 2004, 2013-2014 років, захисниками держави та представниками інтелектуальної еліти. Це перше подібне спілкування керівництва країни. Глава держави приєднався до розмови за допомогою відеозв’язку. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Офісу Президента.
Президент заявив, що здобутком трьох революцій є нова свідомість як громадян, так і влади. Кожен громадянин нашої держави знає – зміни справді можливі.
«Фраза «Від мене нічого не залежить» – це є на сьогодні міф. Точно зрозуміло, що разом ми можемо все. А кожен наступний правитель знатиме, що воля народу – вона є вирішальна, її неможливо зламати, проти неї неможливо і не потрібно йти», – сказав він.
На переконання Володимира Зеленського, нам як суспільству потрібно з холодною головою відповісти на питання: які уроки ми маємо винести з трьох революцій та як не повторювати помилок?
«На мою думку, ми досить легко та згуртовано об’єднуємося проти. Проти несправедливості, неправди, проти конкретного правителя, одним слово – проти чогось або проти когось. І коли це зникає, підсвідомо настає розслабленість. Ми забуваємо, що це тільки проміжна перемога, яка ще не означає дійсно настання змін», – зазначив Президент.
Глава держави вважає, що цим здебільшого користуються політики. І це призводить до нових революцій.
«Якби більша частина з того, що декларували у 2004 році, була виконана – не сталась би революція у 2013-му. Зрозуміло також, що у 2019-му наше суспільство ще раз підкреслило, що воно дуже незадоволене якістю тодішньої держави, і тому зробило свій вибір усупереч надіям старих еліт. Я вважаю, що то була деякою мірою електоральна революція», – сказав він.
Президент наголосив, що чинна влада сьогодні прагне та обов’язково запровадить інструмент народовладдя. Це – один зі шляхів, коли воля народу отримуватиме форму реальних, легітимних рішень. Коли громадянин матиме можливість бути почутим, не ризикуючи життям на барикадах.
Водночас існує низка завдань, які належить вирішити. Йдеться, зокрема, про те, як згуртувати суспільство не «проти», а «за». Чи здатні ми прийняти думку більшості, якщо вона суперечить власним поглядам? Де грань між свободою та анархією? Як захистити громадян від пропаганди, не порушуючи при цьому свободу слова? Як забезпечити верховенство права, коли для частини суспільства вину або невинуватість людини визначає не суд, а соціальні мережі?
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив переконання, що Україна стане членом Європейського Союзу. Але не менш важливо, як держава та суспільство пройдуть цей шлях. Адже це – щоденна робота, яка змінює наше життя, його якість.
«Ми відмовляємося від радянських рудиментів у економіці, ми стаємо відвертішими та толерантними. Вчимося піклуватися та підтримувати один одного. Змінюється наша політична культура. Суспільство змінюється. Але цього не сталося б без доленосних подій 1990, 2004 та 2014 років. І саме тому ми назавжди у боргу перед тими, хто поклав своє життя заради кращого майбутнього України», – наголосив він.
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, зауважив, що без осмислення революції ускладнюється еволюційність. А спільне міркування – запорука спільної дії.
«Значно складніше працювати з живою історією, але ми маємо щастя жити та осмислювати історію зараз. Наші майбутні покоління будуть значно щасливішими від тієї роботи, яку ми зробимо зараз», – сказав Антон Дробович.
Відомий політик і колишній народний депутат Володимир Філенко висловив упевненість, що у 1991 році війна за незалежну Україну була лише відкладена.
«Я мав щастя бути серед тих, хто проголосив незалежну Українську державу. І ми раділи, що обійшлися тоді без кровопролиття. Виявилося, що я і багато інших помилялися – війна за незалежну Україну просто була відкладена. І сьогодні ми є свідками продовження війни за незалежну демократичну країну», – зазначив він.
Володимир Філенко акцентував увагу на тому, що на сьогоднішню зустріч запрошені учасники всіх трьох революцій.
«Я хочу сказати, що це – три етапи однієї революції», – наголосив він і запропонував вживати визначення – три етапи однієї великої складної роботи над створенням незалежної демократичної країни.
Микола Жулинський наголосив на консолідуючій ролі культури та на необхідності проведення системної гуманітарної політики.
Водночас Ігор Козловський акцентував увагу на загрозах «русского міра» для розвитку української державності, а Євген Бистрицький наголосив на важливості конструктивної взаємодії влади та громадянського суспільства.
Крім того, учасники обговорили загрози, що постали перед Українською державою, та як досягнути внутрішньої консолідації суспільства.
Більшість присутніх відзначили важливість подальшого зміцнення обороноздатності Української держави.
На завершення зустрічі Президент України запевнив, що нинішня влада обов’язково побудує меморіальний комплекс, присвячений Революції Гідності, й акцентував увагу на необхідності подальшого діалогу влади та громадськості.
«Ми – одна країна, і давайте будувати її разом», – підсумував Володимир Зеленський.
У зустрічі взяли участь: Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України; Михайло Подоляк, радник керівника Офісу Президента України, Вероніка Селега, генеральний директор Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики; Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України; Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті; Олександр Доній, журналіст, політик, громадський і культурний діяч; Мирон Гордійчук, активний учасник Євромайдану; Євген Дикий, науковець, публіцист, учасник Майдану та війни на сході України; Віталій Кузьменко, учасник Євромайдану, який найбільше постраждав під час розгону студентів 30 листопада 2013 року, ветеран АТО; Євген Нищук, народний артист України, «голос Майдану» двох революцій; Микола Жулинський, літературознавець, політик, директор Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України; Євген Бистрицький, вчений-філософ; Володимир Філенко, політик, колишній народний депутат України; Олена Фроляк, українська журналістка, телеведуча, заслужений журналіст України; Ігор Козловський, учений, релігієзнавець, письменник, громадський діяч, колишній політв’язень; Наталя Бойків, дружина загиблого Героя Небесної Сотні; Олеся Жуковська, активна учасниця Революції Гідності, волонтер-медик; Микола Кузнєцов, активний учасник Революції Гідності, науковець, член-кореспондент НАН України; Ігор Кузнєцов, активний учасник Революції Гідності, старший викладач НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Ігор Пошивайло, активний учасник Революції Гідності, директор Музею Революції Гідності.
