У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Російська дезінформація цього тижня здебільшого опікується подіями у США. Серед найпоширеніших цілей: політика Джо Байдена щодо РФ, COVID-19 і передбачувані плани американського істеблішменту зловживати пандемією та фальсифікувати президентські вибори.
На другій позиції за поширенням – українська тема. У російському тренді знову «фашизм в Україні». Серед нового: намагання притягнути за вуха теми Нагірного Карабаху і Криму.
Будь ласка, пристебніть паски безпеки
Одна з кремлівських історій стверджує: Джо Байден, посівши крісло в Білому домі, продовжить демонізацію Росії. Він, мовляв, навіть поклявся активно в цьому. Ба більше, новообраний президент хоче створити санітарний кордон навколо РФ у співпраці з новим колегою та новообраним президентом Молдови Маєю Санду.
Ці посили гармонізують з поширеною Кремлем інформацією минулого тижня, коли висувалось звинувачення, що Байден використовуватиме Польщу для дестабілізації колишніх радянських республік, що Генсек НАТО заохочує Джо Байдена до конфлікту з РФ, а США намагаються дестабілізувати Росію і Китай та спровокувати китайсько-російську війну. «Легенди» різні, але психологічна ідея одна: «Росія – жертва агресії Америки».
Чергова новела кремлівських пропагандистів: порівняння прихильників Трампа, яких нібито принижують та зневажають у США, з російськими меншинами в пострадянських країнах… Але чому б і ні! Якщо це відповідає прокремлівському вектору про сфальсифіковані вибори в Америці, кольорові революції, керовані Заходом, русофобію та послужливі американські ЗМІ?
Інше вражаюче твердження російського агітпропу: «США перебувають на межі диктатури». Аби це довести, Кремль подає кілька «переконливих» прикладів: «американські військові проводили паралельну кампанію з метою зміни влади»; «компанії в соцмережах контролює уряд США або американська «глибока держава», яка використовує соціальні медіа в організації кольорових революцій та протестів у світі.
Інші фейки поєднують зусилля Москви з делегітимізації виборів 2020 у США з розповіддю про COVID-19 як фальшиву пандемію, яку еліти використовують для досягнення таємних цілей. Наприклад, демократи, що «вкрали» президентські вибори, використовували COVID-19 для маніпулювання процесом голосування. Перемогу Джо Байдену, мовляв, дали 1,8 мільйона померлих виборців, заявило російське державне телебачення. Російський професор у прямому ефірі запропонував більші можливості виборчого права для померлих: 27 мільйонів радянських жертв Другої світової повинні мати право голосувати!
У вірші «Сон» Сергія Міхалкова (автор тексту до Національного гімну СРСР і Росії) у 1962 році, маленькому хлопчикові сниться, що він раптом з’явився на кораблі, що прямував у США. Нарешті, він прокидається, буквально врятований церковним дзвоном та зітхає з полегшенням: «Добре, що насправді я не живу в Америці!». Хіба новітні пропагандистські кампанії Кремля не продовжують старі добрі радянські традиції антиамериканізму?
«Повторєніє – мать ученія»
Цього тижня ми знову побачили дезінформацію на тему MH17. Отож (увага!) нова шедевральна історія стверджує, що катастрофу MH17 підготував MI6. Крім того, ракета «Бук», яка збила MH17 – українська й запущена з підконтрольної Україні території. Очевидно, що обидва фейки шиті білими нитками і є частиною періодичної дезінформації Кремля про збиття MH17, аби заперечити відповідальність РФ. Нагадаємо: кримінальне розслідування триває під керівництвом Нідерландів з 2014 року.
Щодо ще однієї незручної теми для Москви – замаху на Навального. Цього тижня російські ЗМІ розповсюдили дезу, що його могли отруїти у ФРН. Дарма, що без доказів. Прокремлівських пропагандистів це не бентежить, зрештою, як і те, що їхній брехні протистоять факти. Лабораторії Франції і Швеції незалежно підтвердили отруєння російського опозиціонера «Новачком».
«Что у хохлов?»
Одна з найрозгалуженіших дезінформаційних кампаній Кремля традиційно присвячена українській темі. Як зафіксував Східний Стратком, проросійські ЗМІ (ukraina.ru; nk.org.ua) нещодавно поширили дещо модернове: «Український фашизм спрямовується фашизмом США у зовнішній політиці». Повідомлення стверджує: в Україні є фашизм. Однак це не український, а американський фашизм у зовнішній політиці, який здійснює уряд України, який, своєю чергою, контролює США через… НАБУ. Насправді, це новий погляд на вже відому порцію дезінформації, яка прагне зобразити Україну як фашистське, нацистське державоутворення. Міф про Україну, керовану нацистами, є наріжним каменем кремлівських пропагандистів від початку Євромайдану, під час якого присутність крайніх правих угруповань була дуже обмежена. На виборах 2019 року кандидати від цих сил програли, набравши менше 5%, які гарантували прохід до парламенту. Щодо НАБУ, то воно не є інструментом іноземного контролю, а розслідує корупцію держслужбовців і готує справи до суду.
«Після Карабаху Туреччина захопить Крим»
Кремль висловив стурбованість воєнно-політичним союзом України та Туреччини, який, на його глибоке переконання, «призведе до катастрофічних наслідків, адже у випадку перемоги в Нагірному Карабасі Туреччина розширить свої геополітичні інтереси на Крим…».
Насправді прокремлівські ЗМІ часто намагаються втягти Україну в конфлікт на Кавказі, вигадуючи полярні твердження, що Київ розміщуватиме зброю в Азербайджані. Жодних доказів немає, як і того, що Туреччина має територіальні претензії на Крим. Навпаки – вона підтримує територіальну цілісність України, як і її суверенітет над Кримом. Про це офіційна Анкара публічно заявляла неодноразово. Натомість саме РФ незаконно окупувала півострів. Російську агресію засудила Генасамблея ООН. Жоден міжнародний орган не визнає так званого референдуму 2014-го. Зрештою, рік потому і сам Президент Росії Володимир Путін визнав: план анексії затверджений за кілька тижнів до «референдуму». Нині Кремль під тягарем міжнародних санкцій, схоже, схвильований з приводу майже тотального несприйняття міжнародною спільнотою його політики щодо українського Криму. Тож розгублено пурхає у повітря: «Міжнародна блокада Криму закінчиться, бо Нікарагуа відкрила там консульство». Але це повідомлення, так би мовити, для російського внутрішнього вжитку…
