Сьогодні військовий юрист — це не просто фахівець із права, а офіцер, який допомагає ухвалювати законні рішення в умовах війни, захищає права військовослужбовців і забезпечує правову стійкість…
Поки весь світ намагається боротися з коронавірусною пандемією, у Росії вчергове зайнялися «важливішими справами». Так, нещодавно президент Путін підписав закон «Про внесення змін до статті 6 Федерального закону «Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» та статтю 20.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення. Цим законом забороняється пропаганда чи публічна демонстрація символіки організацій, які співпрацювали з фашистами або заперечують підсумки Нюрнберзького трибуналу. Законопроєкт ухвалений Держдумою і схвалений Радою Федерації. Вищі чиновники РФ, зокрема віцеспікер Держдуми Сергій Железняк, заявляли, що цей документ передусім стосується Організації українських націоналістів під керівництвом Степана Бандери. Згадка про неї є і в пояснювальній записці до законопроєкту.
«Наразі екстремістська і нацистська діяльність пропагується за допомогою атрибутики та символіки організацій колабораціоністського характеру, що є однією з найнебезпечніших загроз конституційному устрою і безпеки держави. Зокрема, в державному перевороті на Україні активно брали участь організації, що використовують символіку і атрибутику організації українських націоналістів Степана Бандери», – йдеться в документі.
Гаразд, з Організацією українських націоналістів усе зрозуміло. Зрештою, якщо подивитися новини росТВ, то в Україні всі «фашистські бандерівці» чи «бандерівські фашисти» (кому як страшніше). Але як бути з «русскими», які воювали проти СРСР і йшли в бій проти червоноармійців під (о жах!) біло-синьо-червоним російським триколором? І таких не тисяча і навіть не сотня тисяч. Лише за скромними підрахунками, у складі російських армій, корпусів, дивізій і бригад на стороні Гітлера воювало близько 1 млн «великоросів». І всі вони з гордістю носили символіку… сучасної Російської Федерації. Ось тут і починаються головні «незручності» сучасних російських «геродотів».
-
- Парад «Русской освободительной армии». Псков. 22 червня 1943 року
-
- Парад до «75-річного ювілею Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні». Москва. 24 червня 2020 року
-
- Солдати «Русской освободительной армии». 1944 рік
-
- Російські моряки з офіційним прапором ВМФ РФ. 2019 рік
-
- Нарукавний знак військового підрозділу Вермахту «Особливої дивізії генерала Смисловського». 1943 рік
-
- Сучасний шеврон міністерства оборони РФ
Відтепер, згідно із законом РФ для громадян, що пропагують чи публічно демонструють символіку організацій, які співпрацювали з фашистами, передбачається штраф в 1–2 тисячі рублів або арешт до 15 діб, для посадових осіб – до 4 тисяч рублів, для організацій – від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто всі державні символи РФ підпадають під дію цього закону. Відповідно всі, хто їх демонструє чи пропагує, ризикує «влетіти» на кругленьку суму. Але це не про Росію…
Кремлівські пропагандисти воліють не згадувати про участь росіян у Другій світовій проти СРСР. А як узвичаєно в Росії, якщо по телебаченню про це не говорять, отже, цього не було. На всі аргументи відповідь одна: «Ви все врьоте».
Але хоч якесь обґрунтування для тих, у кого не всі думки витіснив телевізор, все ж таки потрібно було знайти. Ось, наприклад, думка головного редактора альманаху «Нагорода» Олексія Павлікова: «Звичайно, під час Великої Вітчизняної війни колабораціоністи використовували символіку Російської Федерації – Андріївський прапор і триколор, але це абсолютно не означає, що вони потраплять під заборону. Річ у тім, що ні Власов, ні інші, йому подібні, право на використання цієї символіки не мали, цього права за ними ніхто не визнавав, ці символи ніхто не вважав законними. Андріївський прапор, який використовували РОА, заснований як прапор флоту Петром Першим. Який стосунок до нього має Власов? Так само з триколором. На використання триколора права ніхто з них не отримав. Тому помилково називати цю символіку колабораціоністською. Якби вони зробили свої прапори – тоді й можна було б говорити про заборону».
Тобто Власов, щоб використовувати символіку РОА, мав або запитати на це дозвіл у Петра Першого (1672–1725), або дочекатися створення Російської Федерації (1991 рік). А якщо «не запитав» і «не дочекався», то відповідно не мав права використовувати. А тому – «жодної заборони»…
