У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Сучасний сержант — це професіонал військової справи талідерсеред воїнів. Для начальника Військового коледжу сержантського складу ВІТІ імені Героїв Крут полковника Кирила Злобіна — це аксіома. Тому навчальні програми коледжу зорієнтовані на те, щоб випускники коледжу відповідали саме таким критеріям.
«Сюрпризи» польового вишколу
Здавалося б, що особливого чи незвичного можна «втиснути» у статичний план проведення практичних стрільб з особовим складом? Начебто все вже знайоме до дрібниць і відшліфоване роками: піший марш до навчального полігону, інструктаж, організація навчальних місць, контроль за виконаннями правил техніки безпеки. Але цього разу польові заняття набули насиченішогой динамічнішого характеру завдяки не тільки ініціативі командування закладу, а й примхам осінньої погоди, яка також екзаменувала молодих воїнів на витривалість і професійність.
— У звичний маршрут пішого маршу цього разу несподівано втрутилася дощова негода, яка на певних відрізках створила природні перешкоди,— розповів полковник Кирило Злобін. — І це внесло свою першу інтригу, адже курсантам довелося проявити справжню винахідливість. З допомогою підручних засобів і сухої деревини впродовж лічених хвилин були створені імпровізовані переправи, і до місця проведення занять особовий склад у повному складі прибув вчасно.
Ще один «сюрприз» польового вишколу передбачав практичне відпрацювання дій відділення та взводу під час відбиття нападу ворожої ДРГ і знищення засідки умовного противника. До скарбнички навичок курсанти додали уміння маскуватись, орієнтуватись на незнайомій місцевості, вести спостереження та бойові дії у складі визначених груп і підрозділів.
На «десерт» зв’язківці відпрацювали подолання психологічної смуги перешкод та активно попрацювали над набуттям практичних навичок з тактичної медицини.
І при цьому вся ця своєрідна «бойова карусель» аж ніяким чином не вплинула на вправність і повноту виконання завдань з бойових стрільб з автомата АКМ.
Віртуальний тир і тренажер — це сучасно, але у полі цікавіше
Цю думку курсанти висловили одностайно та без роздумів.
— Так, у теплому приміщенні віртуального тиру почуваєшся комфортніше та безпечніше,— розповіла курсантка Наталія Аронова.— Однак у польових умовах значно більшою мірою відчуваєш обстановку реальності, і це спонукає бути уважнішим і відповідальнішим. Адже у твоїх руках не імітатор, а справжня бойова зброя.
— Без сучасної тренажерної бази сьогодні, звісно, не обійтися,— продовжив думку однокурсниці курсант Іван Кущ. —Проте жоден тренажер не змоделює реальну бойову ситуацію, коли треба оперативно зреагувати на її зміни та ухвалити відповідне рішення. Тому саме навчальний полігон для кожного з нас є головним навчальним класом.
До слова, суттєвим чинником перевірки курсантів на майстерність стало використання впродовж стрільб хімічних засобів задимлення та піротехніки.
Випробування дівчата долають нарівні з хлопцями, залишаючись при цьому усміхненими
Дівочий склад курсантського контингенту є окремою темою для спілкування з начальником закладу полковником Кирилом Злобіним.Жодних нарікань, навпаки, він ними щиро пишається.
— Об’єктивно дівчата вмотивовані на військову службуне менше, ніж хлопці. Достатньо навести той факт, що цього року кількість охочих вступити до коледжу дівчат становила майже половину від загальної кількості абітурієнтів. При цьомувсі усвідомлюють, що ніяких послаблень для них, як для «слабкої статі», не буде.
А ще начальник коледжу додав, що курсантки, якиху коледжіблизько 30 відсотків,один із серйозних мотиваторів для юнаків. Адже який хлопець визнає, що поступається бойовим подругам у витривалості, сумлінності, дисциплінованості?«Як приклад — курсантка Ганна Малина, яка відтискається від підлоги понад 50 разів. А ще коли мішені під «дівочими» кулями лягають, наче підкошені, годі й сперечатися про якісь природні переваги,— з усмішкою додає офіцер. — І при цьому вони завжди випромінюють позитив.Вони не просто берегині. Вони захисниці».
Фото автора
