Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Існує вираз: «Назви людину свинею тисячу разів, й вона захрюкає». Те, що дев’ять з десяти росіян та всі «ватники» Криму із насолодою рохкають «Крим наш-Крим наш» — не дивина, робота у них така. Але Кремль жадає, щоб їм вторив увесь, хоча б трішечки лояльний до нього, світ. І використовує для цього навіть… поштові марки. Дурниці, скажете? А от дипломати й фахівці з інформаційних технологій вважають це стратегічною загрозою.
Як уявне змінюють на яву
Першими забили тривогу люди, для яких колекціонування поштових марок є сенсом життя — наші філателісти. На одній з київських тематичних виставок вони на шести окремих стендах розмістили випущені РФ поштові марки й конверти, в яких український півострів мається російським. Здавалося б, ну що тут сенсаційного — на тлі самого факту військової окупації Криму та довгої війни на Донбасі?
Утім, за розслідування узялися, знову ж таки, філателісти — а саме група патріотів, які вимушено виїхали з півострова. Вони викрили, що в Росії примірників марок за кримською тематикою виходить у десятки разів більше, ніж в Україні. Й при тому — багатомільйонними накладами кожен!
Уже шість років десятки мільйонів поштових відправлень із настирливою проросійською філателістичною пропагандою циркулюють між РФ та Кримом і всередині них
Російське поштове відомство здійснило першу емісію та поширення знаків поштової оплати ще в 2014-му. То був випуск серії (у перекладі з російської) «Регіони Росії — Республіка Крим», та «Місто федерального значення Севастополь». Нині РФ за різними сюжетами емітує їх щороку цілими лавами. Наприклад: «Росія. Міжнародний дитячий центр «Артек», «Всесвітня культурна спадщина. Древнє місто Херсонес Таврійський», «Міста воєнної слави. Феодосія», «Маяки Росії. 200 років Тарханкутському маяку» та безліч інших.
У підсумку, вже шість років десятки мільйонів поштових відправлень із настирливою проросійською філателістичною пропагандою циркулюють між РФ та півостровом і всередині них. Мета до нудоти проста і очевидна: щоби незабаром усі скептики й критики, а особливо молодь, тримаючи марку кримської тематики в руках фізично, почали її тримати й в переносному сенсі цього виразу. І зомбовано рохкали: «Крим наш-Крим наш».
Чи «зарохкає» Європа? Або, скажімо, Гондурас?
Ще на тій самій скандальній виставці кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець пояснював зацікавленим: філателія цілком обґрунтовано вважається категорією геополітики та однією з форм народної, культурної дипломатії.
Поштову художню мініатюру кремлівці застосовують як елемент впливу «м’якої сили» на міжнародну спільноту. Бо поштова марка — це не лише спосіб передплати поштового відправлення, а й, без перебільшення, візитівка країни. Тому росіяни на шкоду Україні й на користь собі чинять спроби завдяки філателії «зомбувати» представників інших держав.
До дня народження однієї з балтійських дипломаток колеги із РФ надіслали їй пляшку «російського» «Кримського шампанського». Що сталося із квітами — невідомо. А шампанське повернули дарувальникам із супровідним протокольним листом різкого змісту
Зокрема, ними випущені декілька серій марок із кримськими сюжетами спільно з міні-державами. У 2016–2017 роках світ побачив спільний випуск марок РФ та Республіки Шрі-Ланка «Архітектура. Бахчисарайський Свято-Успенський чоловічий монастир і Золотий храм Дамбулла» та спільний випуск Росія-Мальта «Головний архітектор міста Ялта Микола Краснов».
Національний поштовий оператор України після цього звертався до спеціалізованої установи ООН «Всесвітній поштовий союз» з тим, що така поштова продукція РФ суперечить статті 8-й Всесвітньої поштової конвенції. Згідно із нею «…поштова марка є уособленням суверенітету держави. Тому такі марки не можуть бути визнані чинними для міжнародного обігу. ВПС розіслав циркуляри відповідного змісту іншим країнам-членам Союзу.
Що ж Росія? Та й далі падлючить. Як-от, до дня народження однієї з балтійських дипломаток колеги із РФ надіслали їй розкішний букет квітів та пляшку «російського» «Кримського шампанського». Що сталося з квітами — невідомо. А шампанське повернули дарувальникам із супровідним протокольним листом різкого змісту. «Хрюкання» не відбулося…
