Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Нещодавно АрміяInform розповідала про те, як у лісі неподалік урочища «Криниченька», на території колишнього хутора Соболів Радомишльського району Житомирщини, археолог-аматор випадково натрапив на цікаву знахідку, що має вагому історичну цінність. Деякі засоби масової інформації тоді припускали, що «чорний археолог» має на меті збагатитися й продати за кордон знайдені артефакти, а не передати їх до якогось з українських музеїв. АрміяInform зв’язалася з керівником історико-культурного простору «Повстанський хутір», виконувачем обов’язків директора Радомишльського народного краєзнавчого музею Сергієм Галицьким, аби дізнатися про подальшу долю важливої історичної знахідки. І ось, що розповів історик і краєзнавець.
– Це – непересічна подія для «Повстанського простору», адже ці артефакти відтепер знаходяться у нашій експозиції! – повідомив пан Сергій. – Їх для історико-культурного простору «Повстанський хутір» придбала українка, яка проживає у Чехії, уродженка Радомишля, Світлана Гедбавна. Ще раніше її сином Марцелом Гедбавним на чеському аукціоні був придбаний головний убір бійця, учасника рейдуючої на Захід групи УПА. Завдяки цим меценатам усі ці речі наразі експонуються у Радомишльському народному краєзнавчому музеї. Щиро дякуємо небайдужим патріотам за таку допомогу!
Так знайдені в артилерійській гільзі артефакти УПА не поповнили чиюсь приватну колекцію за кордоном, а знайшли своє місце там, де і мали би: в краю, за свободу й незалежність якого вела боротьбу УПА багато десятиліть тому. Нагадаємо, це – газета «Зов крови» за 1947 рік, листівка «Українська молодь!» і буклетик «За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?»
У День Української Державності та День хрещення Київської Русі – України Володимир Зеленський вручив воїнам заслужені нагороди.
Прокурори Донецької облпрокуратури скерували до суду обвинувальний акт за фактом організації незаконного оформлення медичних документів.
Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…