Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Катастрофічна ситуація з водозабезпеченням окупованого Росією українського Криму стала взагалі жахливою. Інтернет-видання «Свободная пресса», посилаючись на генерального директора держпідприємства «Кримтеплокомуненерго» Віктора Дойчева, розповідає взагалі дикі для адекватного сприйняття факти.
Із водою на півострові вже «повне дно»
Нині воду в Сімферополі та інших містах півострова подають суворо за графіком, і лише по три-чотири години на добу. Щоб помитися «поза графіком», кримчани починають зливати воду з опалювальних батарей (!). ДП «Кримтеплокомуненерго» оголосило про початок тотальних перевірок багатоповерхівок «за фактами незаконного споживання технічної води з систем опалення для побутових потреб».
Фахівці попереджають, ця вода може привести до виникнення інфекційних заражень людей навіть під час миття посуду. Крім того, злив теплоносія веде до негативних наслідків для самих жителів − порушується тепловий і гідравлічний режим системи теплопостачання, що веде до погіршення температурних умов у житлових приміщеннях.
Але найстрашніше те, що мережева вода не є питною, вона небезпечна в епідеміологічному і радіологічному відношенні. Адже щоб наповнити в достатній кількості тепломережу в умовах дефіциту будь-якої води, те, що заливають у труби, навіть важко уявити. Комунальники констатують: несанкціоновані врізання у опалювальні системи − звична річ для Сімферополя, змученого постійним відключенням води.
Щоб наповнити відро, раніше з батарей просто викручували повітровідвід, або так званий кран Маєвського. Але це незручно, і кримчани тепер вкручують у радіатори стаціонарні водопровідні крани. Таким чином вода в опалювальних трубах часто взагалі зникає. Запуск кримських котелень відкладено на два тижні.
Те, що в Криму взагалі вже немає звідки брати воду, підтвердив і так званий, «голова Криму» Сергій Аксьонов у ефірі програми «Говоріть правду» телеканалу Крим 24: «Усі підземні резерви вичерпані, хоч ми іще тримаємось, але це повне дно». Майбутня зима обіцяє бути теплою і безсніжною, тому «глава республіки» попередив про чергове «ущільнення графіка» подачі води в Сімферополі до чотирьох годин на добу. Аксьонов визнає: ситуація не покращиться, поки Росія не почне вживати кардинальних масштабних заходів на кшталт введення у дію опріснювачів морської води.
Гігантські водоопріснювачі – реальність?
Нарешті «повне дно» із водою в Криму побачили і в Кремлі. Його стало краще видно, коли частини ЧФ, розташовані в Севастополі й інших містах окупованого півострова, почали суворо обмежувати у водопостачанні. Від скарг на Україну в ООН про перекриття Північнокримського каналу і переливання з пустого в порожнє останніх залишків води в обмілілих водоймах та утопічних «космічно-дорогих» свердловин, окупант почав втілення реальніших планів – будівництво опріснювачів.
За розпорядженням президента Росії Путіна, до Криму «екстрено-терміново» відряджений віцепрем’єр Марат Хуснуллін. Його завдання – втілення у Криму планів спорудження гігантських опріснювальних станцій.
Одне з таких будівництв уже ведуть російські військові. Вони споруджують величезний водозабір біля Севастополя в Кадиковському кар’єрі й річці Бельбек. Хуснуллін навіть проговорився, що російське міноборони перекине сюди додатково 200 бійців разом із технікою «за будь-яку ціну рятувати від посухи Головну базу Чорноморського флоту РФ».
Також російський віцепрем’єр обмовився, що таких проєктів у окупованому Криму планують реалізувати кілька, але для їх втілення існують певні перестороги й проблеми. Зокрема, самі станції і процес опріснення потребують чимало електроенергії, якої на півострові бракує.
Кілька років тому, коли Україна припинила постачати електроенергію на окуповані території, на півострові запанував так званий «кримський blackout», і Росія змушено терміново будувала «енергоміст» − потужні лінії електропередач із Краснодарського краю. Потужності «енергомосту» ледь вистачає для життя Криму і повсякденної діяльності дислокованих тут частин ЧФ.
Відомо, що енергію для Криму збирають з усього півдня європейської частини Росії, тож знайти додаткові потужності на гігантські опріснювачі досить проблематично.
Але головна проблема проєкту – необхідність кудись діти величезну кількість концентрованої соляної ропи – побічного продукту опріснення морської води. Російські й кримські вчені підрахували, що для води Азовського і Чорного моря, якщо брати на опріснення два кубометри води − отримуємо один куб прісної, а ще один куб потрібно десь скидати як соляний концентрат. Питання − куди?..
Росіяни це питання вивели в ранг «ядерної програми» і залучили до його розв’язання гордість російської науки – учених Національного Дослідницького Центру (НДЦ) «Курчатовський інститут». Із кримською ропою почали боротись самі «курчатовці» − фізики-ядерники. Вони і працюють над тим, як утилізувати концентровану ропу без шкоди для довкілля.
«Російське» ставлення до екології
«Курчатовці», як справжні російські вчені, запропонували… скидати цю ропу в кримські лимани: мовляв, вони й так солоні (!). Однак категорично проти виступили кримська вчена спільнота на чолі з завкафедрою водопостачання Кримського федерального університету імені В. Вернадського Іллею Ніколенком. За його розрахунками, нові суперпотужні опріснювальні установки щорічно вироблятимуть понад чотири мільйони кубометрів відходів – концентрованої ропи.
Для порівняння, таких темпів і обсягів відходів вистачить, щоб за шість місяців доверху заповнити нове севастопольське водосховище − Кадиковський кар’єр Балаклави, розміри якого вражаючі.
«Курчатовці» дійшли висновку: скидати відходи у наші солоні озера. Але так ми знищимо їх лікувальні властивості, просто зіпсуємо. Це ж курортна зона, треба шукати інші рішення», − переконаний доктор технічних наук Ніколенко.
Інше рішення, до якого схиляються більшість будівельників опріснювачів – тягнути трубу далеко в море і вже там випускати її у воду. Будівельники запевняють, що такий спосіб потребуватиме лише порівняно глибокого випуску розсолу в море.
Але виникає інша проблема: опріснювальні станції будуватимуть у західній частині Криму. Першу – в прибережному селищі Миколаївка Сімферопольського району, ще одну розмістять у селі Фрунзе сусіднього Сакського району. Досить зручні точки, звідси максимально близько до Сімферополя, плюс поруч проходять, збудовані ще при Радянському Союзі, капітальні водоводи до Севастополя.
Також у цьому районі є курортні селища Миколаївка і Фрунзе, розташовані на березі Каламітської затоки. Золоті пляжі, чисте море, поруч відома оздоровниця Євпаторія, курорт Саки й безліч інших унікальних зон відпочинку. Тому тут, як задалеко не кидай трубу з ропою – усім курортам на узбережжі прийде кінець.
Тому місце, куди скидати ропу, будівельники, можливо, вже знайшли в іншій частині окупованого півострова. Певні джерела з російських медіа говорять про майбутнє спорудження гігантського трубопроводу, по якому відпрацьований солоний концентрат потече через солончакові кримські степи на північ до Каркінітської затоки. На іншому березі затоки – Херсонщина.
У Каркінітській затоці, вважають росіяни, завдяки потраплянню прісної дніпровської води відбувається масштабна екологічна катастрофа. Морська вода стрімко опріснюється, і в затоці лише жовта каламуть, мертві водорості, дохлі медузи. Тож, на думку росіян, сюди варто зливати солону ропу після опріснення морської води.
Ідея скидати відходи опріснювальних станцій поруч із Перекопом дуже подобається окупантам. До власної екології вони ставляться саме так, адже в Росії ніколи не переймались і не дбають про довкілля, а тут подібні викиди – своєрідна нагода поквитатись за перекриття Пінічно-Кримського водогону.
Крім того, як заявляють «інформовані джерела», готовий прийняти ропу 47-кілометровий ставок-кислотонакопичувач хімкомбінату «Кримський Титан». Ставок раніше отримував воду з каналу, а тепер повністю висихає, і хімічний пил, який часто здіймає вітер, два останні роки отруює мешканців Армянська і усього Північного Криму.
Інші країни, які стикаються з подібною проблемою, вирішують її упровадженням новітніх технологій. Росія ж завжди вчиняє по-своєму – засмічує все навколо. Ніби підкреслюючи таке ставлення до навколишнього середовища, Путін, відправляючи віцепрем’єра Марата Хуснулліна в Крим, наполегливо уточнював: «Ця реалізація нових проєктів не завдасть шкоди екології і домогосподарствам, не поставить у складне становище людей, які там проживають?» У відповідь президентський посланець запевнив: усе враховано і збитків російській екології не буде. Про Україну і окуповану територію Хуснуллін навіть не заїкнувся.
