Заступник начальника штабу 411-ї окремої бригади безпілотних систем СБС ЗСУ майор Ігор Завгородній розповів АрміяInform про становлення українських дронових військ, технологічну революцію…
Поширення чуток та неправдивої інформації на широкий загал у сучасному світі стало не лише буденністю, а й загрозливою реальністю, яка може заподіяти серйозну шкоду різним суспільним сферам, економіці, безпеці та обороні. Російська Федерація активно розвиває спроможності в цьому напрямку й у Європі вже неодноразово заявляли, що Кремль займається маніпуляціями, диверсіями й проводить різні операції в інформаційній площині, щоб дестабілізувати ситуацію в ЄС та США.
На офіційному сайті НАТО відзначається, що в ході недавнього опитування у 25 країнах вісімдесят шість відсотків громадян підтверджували факт сприйняття неправдивих новин. Серед них майже дев’ять з десяти повідомили: спочатку вважали, що новина справжня. За роки виявлення, аналізу та протидії дезінформації Альянс виробив основні поради, які можуть допомогти громадянам краще визначати та протидіяти таким маніпуляціям.
П’ять порад щодо виявлення дезінформації та зупинки її поширення
- Перевірте джерело. Подивіться на джерело інформації — хто її опублікував та поділився? Сайт, на якому чітко не вказана редакційна відповідальність, не заслуговує на довіру. У соціальних мережах перевірте дескриптор облікового запису чи ім’я користувача — якщо в ньому багато послідовних букв та цифр, то це може бути бот. Якщо бачите, як неперевірений акаунт розміщує повідомлення сотні разів на день, то це тривожний сигнал. Ви можете спробувати один з безкоштовних детекторів ботів та онлайн-інструментів, як-от NewsGuard. Вони позначають та оцінюють сайти дезінформації.
- Перевірте тон. Дезінформація часто призначена для того, щоб викликати емоційну реакцію. Будьте обережні щодо вмісту повідомлень, які використовують емоційну мову для сильної реакції. Страх і гнів є головними рушіями, які дозволяють процвітати дезінформації.
- Перевірте історію. Реальні новини зазвичай висвітлює не одне джерело. Якщо основні ЗМІ не підхоплюють цю новину (історію, факт), є велика ймовірність, що вона не може бути підтверджена. Провівши пошук, ви можете з’ясувати, що незалежна перевірка фактів уже розвінчала фейк. Сайти для фактчекінгу, як-от BBC Reality Check і AFP Fact Check, дають змогу перевірити точність повідомлень.
- Перевірте зображення. Чи показує зображення те, що воно має заявляти? Такі платформи, як Google, TinEye та Bing дозволяють здійснити зворотний пошук зображень, щоб побачити, де зображення з’являється в Інтернеті, і знайти подібні «картинки». Інструменти та програми, зокрема SurfSafe та Serelay, теж можуть допомогти визначити, чи було зображення підробленим.
- Перевірте свої упередження. Дослідження показують, що люди набагато рідше виявляють дезінформацію, якщо вона відповідає їхнім власним переконанням чи уподобанням. Подумайте, чи ділитеся ви вмістом повідомлення, бо знаєте, що це правда, чи просто тому, що з ним погоджуєтеся.
П’ять порад з протидії дезінформації та фейкам
- Проактивні комунікації. Коли йдеться про протидію дезінформації чи фейкам, то дослідження показують, що для авторитетних осіб ефективніше подавати точні факти на ранніх та звичних термінах, а не намагатися спростувати кожну дезінформацію після факту. Спробуйте виявити та усунути прогалини в знаннях, щоб зменшити сприйнятливість аудиторії до дезінформації.
- Попереднє розміщення. Якщо людей поінформують про помилкові міркування, виявлені в повідомленні, то вони можуть мати для них менший ефект. У цьому ключі компанії соціальних медіа почали розміщувати попереджувальні ярлики про дезінформацію поряд із вмістом у стрічках новин.
- Позначайте загальні джерела дезінформації. Визначте та позначте загальні джерела дезінформації, як-от певні вебсайти чи авторів. Це ускладнює успіх таких джерел у просуванні нових дезінформаційних повідомлень чи фейків.
- Повідомляйте та протидійте дезінформації на платформі, де вона поширюється. Facebook, Google і Twitter мають власні системи, що дозволяють читачам повідомляти про неправдиву інформацію. Важливо повідомляти й розвінчувати дезінформацію на платформі (платформах), де її спочатку поширили. Так можна краще охопити аудиторію, яку дезінформували.
- Виберіть свої бої. Щоб уникнути спростування тисяч, якщо не мільйонів фрагментів дезінформації, важливо визначити пріоритети. Оцініть значущість дезінформації перед її розкриттям. Наприклад, якщо брехливе повідомлення не набуло популярності, то його розвінчання може призвести до підняття авторитету або більшого поширення фейку. Деякі експерти стверджують, що краще зачекати, доки частина дезінформації не досягне десятивідсоткового рівня поширення серед громадськості, перш ніж її розвінчати.
