Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї презентували виставку графіки Ніла Хасевича «(Не)паперовий солдат». Автор творчих робіт був не тільки видатним українським графіком, а й активним діячем Української повстанської армії. Відомий також під псевдо «Бей» та «Зот», саме він відповідав за створення символіки повстанців, оформлення й видання підпільних видань. Також є автором портретів Романа Шухевича та Степана Бандери.
Творча діяльність Ніла Хасевича є унікальним явищем не тільки в мистецтві підпілля, а й в українському мистецтві в цілому. Професіоналізм і плідність його творчості не мають аналогів у підпільній боротьбі інших народів у часи Другої світової та після неї. Графіку доводилося працювати в умовах постійної небезпеки — в землянках і криївках, з примітивною підпільною друкарською технікою, браком відповідних матеріалів. Він створив понад 150 графічних композицій і понад 50 графічних творів.
— На таку назву виставки мене надихнула книга братів Капранових «Паперові солдати», що присвячена двом постатям — головному героєві виставки та голлівудському художнику українського походження Біллу Титлі, — розповів організатор виставки Ігор Марчук. — У книзі є такі слова Ніла Хасевича: «Я намалюю армію, яка потім повстане з паперу в реальності». Назва двозначна, адже його творчість не просто робота на папері, а ще й заклик до боротьби. Він віддав Україні все що міг — молодість, життя, непересічний талант. І хоч не міг бути справжнім воїном, бо не мав однієї ноги, але був воїном у душі.
4 березня 1952 року Ніл Хасевич разом з побратимами прийняв останній бій в одному з хуторів біля села Сухівці Рівненської області. Всесильна спецслужба СРСР намагалася стерти будь-які сліди про нього, знищити твори, на яких паперові солдати йдуть у бій за Україну. Але Ніл Хасевич повернувся, бо пішов нескореним і життєва правда була на його боці. Його «паперова армія» стала реальністю і веде бій за Незалежність України й нині.
Фото автора
