Назви цих елітних підрозділів мало що скажуть широкому загалу, і мало хто впізнає серед перехожих грізних бійців ЗСУ. Отже, хто ці люди, і як потрапити…
25 жовтня 1920 року народився видатний льотчик, двічі Герой Радянського Союзу і національний герой кримськотатарського народу Амет-Хан Султан. Він був одним із найвідоміших військових льотчиків-асів Другої світової війни. Зробив 603 бойові вильоти, особисто збив 30 та у складі групи – 19 літаків ворога. Із 1946 року працював льотчиком-випробувачем.
Султан Амет-Хан походив з кримськотатарської родини з Алупки Кримського півострова. “Летает отлично и с большим желанием, усваивает летную практику быстро и точно. В воздухе смел и настойчив, инициативен и вынослив” – таку характеристику до атестата про закінчення Качинського училища військових льотчиків отримав Амет-Хан Султан 1940-го.
Німецько-радянську війну почав лейтенантом. Спершу літав як розвідувальник, згодом – бомбардувальник. Перша повітряна перемога Амет-Хана відбулася в небі над Ярославлем. У травні 1942-го він протаранив нацистський бомбардувальник “Юнкерс”. Ліве крило винищувача Амет-Хана застрягло в палаючому ворожому літакові. Цей факт з життя льотчика став одним із найяскравіших епізодів у фільмі “Хайтарма”. Саме постать Амет-Хана була прототипом головного героя стрічки. Події розгортаються на тлі виселення радянською владою кримських татар зі своєї Батьківщини у 1944 році.
У роки війни Султан Амет-Хан здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30, а у складі групи – 19 ворожих літаків. За героїчні вчинки йому двічі було присвоєне звання Героя Радянського Союзу, 15 бойових нагород та інші відзнаки.
Після війни досвідчений пілот не міг влаштуватися на роботу льотчиком-випробувачем. У документах завжди вказував свою національність. Друзі радили не робити цього. “У чоловіка має бути одне слово, – відповідав Амет-Хан. – Сказав – татарин, значить татарин!”. Завдяки бойовим побратимам він влаштувався до Льотно-дослідницького інституту під Москвою, де і минула решта життя льотчика. Тут він протестував понад 50 типів літаків. Він першим у Союзі здійснив автоматичну заправку літака в повітрі та відпрацювання різних систем катапультування.
“В очікуванні польотів він міг годинами мовчки стояти біля вікна кімнати для льотчиків, вдивляючись… у злітну смугу, – згадував у мемуарах “Відлітаю за мрією” льотчик Ігор Шелест. – Водночас багато курив. Спроби дізнатись про його фронтову роботу закінчувались приблизно так: “Розумієш, нічого цікавого. Муть якась в голові… і безкінечна стрілянина… Є погода, немає погоди. Дощ – нари в землянці. Сонце – знову ввечері двох-трьох недорахувались… Нічого цікавого”.
1951-го Амет-Хан випробовував пілотовану модель радянської протикорабельної ракети. Був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу. Лаврентій Берія згадував, що Сталін, побачивши у списку представлених до нагород ім’я Амет-Хана обурювався: “Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?”. Втретє Героя не дали, натомість – Сталінську премію та орден Червоного Прапора. “За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, проявлені під час проведення випробувальних робіт”.
1956-го став одним із підписантів листа до ЦК КПУ з проханням реабілітувати кримських татар, дозволити їм повернутись на Батьківщину.
1 лютого 1971 року під час виконання випробувального польоту Султан Амет-Хан загинув разом зі своїм екіпажем.
Джерело: УІНП
