Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
від штатних, напівштатних, зовсім нештатних воєнкорів СП
та партизанів-інформаторів з усіх усюд
По ходу п’єси
Москва. Кремль. Цікава метаморфоза відбулася із президентом Росії Володимиром Володимировичем Путіним. Даючи напередодні свого дня народження інтерв’ю одному з російських телеканалів, очільник держави, на здивування кореспондента, що в останнього вихопилось раптом звичайним «гмиканням», роздратовано зауважив:
— А ви не хрюкайте!..
… Саме після цієї сакральної репліки, кажуть, і почалось неймовірне перевтілення 68-літнього Володимира Володимировича на гоголівського городничого Антона Антоновича Сквозника-Дмухановського з класичної комедії «Ревізор».
Тепер, хто не зайде в кабінет до президента або з ким тільки той не зустрінеться, так у відповідь на власне привітання від сановитого візаві тільки й чує театральну фразу:
— Нічого не бачу! Бачу якісь-то свинячі рила замість обличчя, а більше нічого!..
Ну, і як, поясніть, тепер очільникові держави з таким баченням зовнішнього світу виходити на людські маси? Він же, зрештою, не якийсь там рядовий свинопас…
Новий «детектор брехні»?!
Росія. Акваторія Білого моря. Гарний подарунок до 7 жовтня 2020 року, дня народження президента Росії та верховного головнокомандувача її збройних сил, зробили моряки фрегата «Адмирал Флота Советского Союза Горшков».
6 числа цього ж місяця і цього ж таки року вони вперше пальнули в небо гіперзвуковою крилатою ракетою «Циркон» по морських цілях, розташованих у Баренцевому морі.
За даними об’єктивного контролю, сказано: гіперзвукова протикорабельна крилата ракета «Циркон» прямим попаданням успішно вразила морську ціль на відстані 450 кілометрів.
…Що ж, може, кудись та ракета і справді влучно залетіла. Бо вірити «даним об’єктивного контролю» – це все одно, що почути на українському окупованому Донбасі завчену за шість років фразу від кремлівських брехунів — ніяких російських військових формувань… «їх там нєту»!
Ох уже цей вітер-пестунець…
Рязанська область РФ. За свідченням «РИА Новости», 7 жовтня в районі населеного пункту Желтухіно стався підпал сухої трави. Через сильний вітер вогонь перекинувся на сусідні військові склади, де зберігалися артилерійські снаряди Міноборони РФ.
Але в цю офіційну версію масштабної пожежі із грандіозними вибухами аж ніяк не вірить старожил н.п. Желтухіно Макар Макарович Невиліковний.
Прискіпливий зір цього літнього чоловіка постійно скерований — то в бік акваторії Баренцевого моря, то в район Астраханщини, де розташовано ракетний військовий полігон Капустин Яр, то ще куди-інде…
— Знаєте, трава травою, гори вона пропадом, а я в Росії не один день живу і, певно, своєю природною смертю вже точно не помру… Бо останнім часом тільки читаєш і чуєш… Там випробували «Циркон», там запустили «Іскандер», там… іще якусь заразу на світ Божий виплодили… А куди воно оте все летить – і сам дідько не знає! Ото, може, і до нас щось цікаве залетіло… із тим вітром-пустуном. Не знаю, хто і коли збирається на рідну Росію-матінку нападати, але з такою суцільною мілітаризацією ми до тих часів явно не доживемо…
Важко в чомусь заперечити громадянину М. Невиліковному, проте ми неухильно дотримуємось усе ж офіційної версії того, що відбувається нині на теренах багатостраждальної Рязанщини, і щиро співчуваємо її мешканцям, на голови яких у мирний час з неба рясно сиплються осколки від бомб і снарядів.
З шапкою по колу
Донецька область. м. Єнакієве. Вперше за шість років, відколи точиться неоголошена війна на українському Донбасі із російським окупантом, у місцевого робочого люду прохопився нарешті зойк душі:
— Хочемо до фашистів-бандерівців!..
— Агов, повертаймо голоблі назад, у Велику Україну!..
— Дайош бабосіки!..
…Такими неочікуваними вигуками з боку робітників розпочався мітинг-обурення на Єнакієвському металургійному заводі щодо заборгованості з виплати заробітної плати.
Різні «об’єктивні і не дуже» дурилки-заготовки на своє виправдання попридумували для ошуканих робітників керівники заводу. Чого тут можна було тільки не почути…
— Російські гумконвої не встигли підвезти грошову масу!..
— На місцевих друкарнях стався дефіцит фарби й паперу!..
— Замовники забарились розрахуватися за відвантажену продукцію!..
— «Центробанк ДНР» загубив ключ від сховища готівки!..
— Заводська касирка тьотя Люба поїхала на тиждень до родичів у Таганрог і… перепилася там на весіллі у племінника!..
Та все ж пальму першості серед пояснень щодо заводського «безгрошів’я» набула сентенція від представника міської влади.
— Шановні товариші металурги!.. — звернувся він з трибуни до мітингарів і авторитетно, жодного разу не змигнувши оком, пояснив: — Ваших зароблених грошей зараз справді нема через те, що ми, у міській мерії, вирішили пустити їх на створення діючого музею нашому і вашому славному і видатному землякові — Віктору Федоровичу Януковичу. Отож доповідаю: перший транш від ваших зарплат пішов на збір коштів на виплавку золотого унітазу на рідному нам і вам Єнакієвському металургійному комбінаті, а другий… на викуп у дорогого нам і вам Віктора Федоровича, що нині мешкає в Ростові-на-Дону, приватної колекції вкрадених ним колись шапок… Словом, товариші, залишається нам усім разом лише потерпіти до відкриття музею, а там — гроші будуть!.. І нам, і вам! І в повному обсязі та ще й з процентами!..
Чекаймо! Музею і зарплат!*
*Примітка: у Єнакієвській міськраді про музейну ініціативу її велемовного чиновника ніхто ні сном ні духом поки що й не чув.
Модернізований танк Т-72Б — на бойові позиції!
ДНР (найточніше прочитання абревіатури серед реально мислячих людей — Докoнечно Недоношена Республіка). Бойовики-сепаратисти разом із російськими танкобудівниками не гають дарма часу в період літньо-осіннього перемир’я 2020-го на окупованому Донбасі.
Як стало відомо, Росія почала активно поставляти залізницею своїм «ордловським» протеже модернізовані танки Т-72Б замість застарілих та із відпрацьованим ресурсом Т-64.
Особливістю нових смертоносних машин є те, що їх тепер прямо з заводу укомплектовують… персональними трунами для кожного члена бойового екіпажу!
Наразі, звісно, важко судити, як цю технологічну новинку на практиці оцінять самі «елдеенерівські» шахтарі-танкісти, але, думається, час незабаром покаже їм усі переваги такого гуманістичного конструкторського рішення…
Шкода, що покаже тільки їм — звичайним людям, одурманених примарним «русскім міром», — а не отим особам, хто цю неоголошену бійню на Донбасі щедро фінансує з Кремля, наряджаючись інколи для проформи в тогу пацифіста-миротворця.
Інформацією у світ широкий салютнув —
«права рука» Начальника кореспондентської мережі СП
Микита ВСЕОБІЗНАНИЙ,
розатестований єфрейтор-заочник
