Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
20 жовтня Український інститут національної пам’яті разом із партнерами відкрив вуличну виставку «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Вона присвячена археологам, які, попри утиски й репресії, здійснили важливі наукові відкриття. Як повідомляється на сайті УІНП, виставку експонуватимуть на Контрактовій площі у Києві до 20 листопада.
Тривалий час вітчизняна археологія перебувала в умовах жорсткої цензури з боку політичних режимів держав, до складу яких входили наші землі. 19 героїв виставки представляють цілі покоління репресованих українських археологів.
Експозиція створена зусиллями кількох інституцій, серед яких Національний музей мистецтв імені Ханенків, Український інститут національної пам’яті, Інститут археології НАН України, Інститут історії України НАНУ, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Музей історії Десятинної церкви.
«Для нас дуже важливо показати цей бік вразливості науки перед тоталітаризмом. Ми часто говоримо про цензуру в літературі, мистецтві та майже нічого не знаємо про репресії в археології. Для мене дуже важливо, що наші партнери допомогли ці історії оприявнити, співставити трагізм доль з масштабом тієї роботи, яку ці люди робили. Для Українського інституту національної пам’яті це теж своєрідний конструктивний внесок і у декомунізацію, й у зміну стилів мислення. Ми не просто займаємося прибиранням чогось, а навпаки – відновлюємо, пропонуємо новий порядок денний, побудований на відновленні людської гідності, поваги до праці людей», – зауважив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Він також закликав використовувати матеріали виставки у навчальному процесі.
Авторами проєкту є Олександр Бонь, Наталя Булик, Світлана Іванисько, Вікторія Колеснікова, Володимир Колибенко, Сергій Павленко, Віра Павлова, Наталя Хамайко, Ірина Черновол, Катерина Чуєва, Оксана Юркова, Анна Яненко. Над ним також працювали Наталя Слобожаніна та Володимир Тиліщак. Дизайн Ганни Беркутової.
