У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Майже щодня фахівці Об’єднаного центру забезпечення оперативного командування «Схід» ЗС України займаються формуванням автоколон із тоннами речового чи продовольчого майна та пально-мастильних матеріалів. Ці ресурси направляють із Харкова до району проведення операції Об’єднаних сил та в інші напрямки.
Мова йде про харківських тиловиків, на яких лежить основний тягар турботи про українських воїнів на Донеччині й Луганщині, а також іще в п’яти областях країни.
З початку запровадження карантинних заходів у рази збільшено обсяг поставок миючих засобів на передову
– Обсяги нашої роботи та навантаження на кожного військового чи цивільного працівника краще викласти в цифрах, – розповідає начальник Центру полковник Павло Дячук. – Отже, з початку року тільки до району проведення операції Об’єднаних сил ми направили понад 140 тонн різних зразків речового майна. У продовольчій службі приблизно такі ж показники. А задля запобігання поширення інфекцій з початку запровадження карантинних заходів ми в рази збільшили обсяг миючих засобів і за пів року на український Донбас відправили майже 4 тонни такого вантажу.
Звідки ж у Харкові беруться матзасоби?
З усіх куточків країни до Об’єднаного центру забезпечення надсилають продукцію підприємства, які виготовляють армійський однострій, провізію тощо.
– Приміром, лише в речовій службі співпрацюємо з трьома десятками заводів і фабрик, – каже заступник начальника речового складу Центру майор Дмитро Голіков. – Після відповідної перевірки якості продукції розміщуємо її в наших приміщеннях і негайно зв’язуємося з тиловиками військових частин чи підрозділів, розташованих у зоні відповідальності.
Майор Дмитро Голіков одразу ж розвінчує міф стосовно забитих ущерть їхніх сховищ у той час, коли наші воїни потерпають від холоду.
– Лише день-два минає від подачі заявок з військ, опрацювання облікових документів за типом майна, розмірах і до безпосередньої передачі його представникам частин, – пояснює офіцер. – Далі майно в необхідній кількості переправляють захисникам України транспортом Центру чи замовника. Тому на наших сховищах матеріальні ресурси перебувають лічені дні.
Українським воїнам холодно не буде
Щодо підготовки до зими, то харківські тиловики запевняють: планове постачання зимової форми на склади військових частин розпочали ще в липні-серпні. Тому задовго до приходу перших холодів захисники України мали зимовий однострій, взуття і теплу білизну.
Із поступовим збільшенням кількості жінок- військовослужбовців стали частіше поставляти малі розміри однострою – від 44 до 48-го.
– Ми забезпечили частини й підрозділи всім необхідним, зокрема, і певним запасом майна на випадок, коли щось стане непридатним, – розповідає полковник Павло Дячук. – Нині лише видаємо окреме речове майно в малих обсягах. Адже до лав армії постійно стають новобранці. Цікавий момент. Ще донедавна «дефіцитними», так би мовити, були 52 та 54 розміри. Нині ж, із поступовим збільшенням кількості жінок- військовослужбовців стали все більше поставляти малі розміри – від 44 до 48-го.
Із Харкова на війну за шість років відправлено 44 сучасні мобільні лазне-пральні комплекси
Також добрі відгуки на адресу харківських тиловиків надходять з військ з приводу сучасних мобільних лазне-пральних комплексів (МЛПК).
– У 2020-му ми направили до частин, які беруть участь у бойових діях на Сході України, 10 МЛПК, а загалом за шість років – 44, – констатує майор Дмитро Голіков. – Лазне-пральні комплекси відповідають високим сучасним гігієнічним і санітарним нормам, дозволяють військовим на передовій випрати, висушити, попрасувати одяг і помитися. Вони розміщені на шасі вантажівки з причепом та мають два відділення: лазневий модуль з душовою кімнатою й відділення для прання, сушіння та прасування натільної білизни й одягу.
Навчилися прогнозувати проблеми
У Центрі не заперечують того факту, що іноді проблеми із забезпеченням різним майном таки виникають. Проте вони не є масштабно-критичними та швидко розв’язуються.
– Як відомо, у польових умовах речі швидше зношуються, ніж у пунктах постійної дислокації, – пояснює майор Дмитро Голіков. – Особливо це стосується воїнів на передовій, де нерідко трапляються нештатні ситуації. Саме для таких випадків у кожній частині створюють певні запаси майна, які ми постійно поповнюємо.
На його думку, найпоширеніша причина виникнення тимчасових проблем із одностроєм полягає в тому, що молодші командири часто помиляються з розмірами одягу, що замовляють для підлеглих. А коли отримують, просять замінити – з іншими параметрами. Також часто-густо тиловики із заміни видають більше за норму такі популярні серед воїнів Об’єднаних сил речі, як-от: шарф-труба, флісові куртки, рукавиці, термобілизна.
– У таких випадках робимо додаткову заявку до центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики про допостачання необхідної кількості продукції до конкретного військового колективу. Утім, так було здебільшого в перші роки війни. Тепер ми вже навчилися прогнозувати подібні проблеми. Тому заздалегідь знаємо, чого саме і в якому обсязі треба військовослужбовцям різних родів військ. При цьому враховуємо їхнє місце служби й іншу специфіку, – зазначив заступник начальника речового складу Центру.
Продовольча складова
В Об’єднаному центрі забезпечення ОК «Схід» давно забули про скарги від армійців з приводу якості харчів та майна продслужби.
– Забезпечуємо військові колективи технічними засобами, холодильним чи технологічним обладнанням, сухими пайками, одноразовим посудом, серветками, миючими засобами в сімох областях, – розповідає начальник продовольчого складу центру підполковник Дмитро Михайлов. – Крупи, консерви й інші харчі начпроди частин отримують без нашої допомоги, за спеціальними договорами після тендерних процедур.
Технологічне обладнання кухарів у погонах нині мало відрізняється від їхніх ресторанних конкурентів. Адже холодильники і газові плити, які вони направляють у війська, здебільшого зроблені в Південній Кореї
Він додає, що технологічне обладнання кухарів у погонах нині мало відрізняється від їхніх ресторанних конкурентів. Адже холодильники і газові плити, які вони направляють у війська, здебільшого зроблені в Південній Кореї.
– Упродовж останніх шістьох років ми передали колегам у військові частини понад 6 тисяч одиниць холодильного та технологічного обладнання на десятки мільйонів гривень. У всіх сучасних приладів термін гарантійного обслуговування – до 3 років. Тож здебільшого начпроди вирішують проблему на місці з регіональними представниками фірм-виробників без нашої допомоги, – зауважив підполковник Дмитро Михайлов.
Стосовно раціонів добового польового набору продуктів, або, як просто їх називають, пайків, то харківські тиловики відзначають високу калорійність крайньої розробки за нормою № 15, а саме: ДПНП-Р та ДПНП-П. Останній, призначений для військ спецпризначення та воїнів з ООС, уже відміно себе зарекомендував.
Армійці з передових позицій ООС всіляко хвалять різноманітність цього харчового набору, що радикально відрізняється від попередніх версій.
– Перші майже 100 тисяч пайків за нормою № 15 ми зі зрозумілих причин направили на Донбас, решту – рівномірно розподілили між іншими регіонами. Більшість з тих, хто пробував закордонні пайки, стверджують, що український – один із найкращих. Особливо це актуально в період боротьби із коронавірусом. Адже в цьому наборі ще більше вітамінів для зміцнення імунітету, – похвалив вітчизняного виробника підполковник Дмитро Михайлов.
Отже, фахівці Об’єднаного центру забезпечення ОК «Схід» постійно дбають про воїнів в окопах чи в тилу нашої оброни. Також всіляко намагаються уникати поточних проблем, чим розвіюють негативні міфи про тиловиків. А щодо рівня логістичного забезпечення ЗСУ, то тут армійцям допомагають наші фабрики і заводи, де працюють професіонали. Тому завдяки спільним зусиллям військових та цивільних матеріальні засоби із бирками: «Вироблено для ЗСУ» вже стали певним еталоном якості.
Фото з архіву автора
