Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Дмитро з позивним «Хлус» вже кілька років опікується здоров’ям військових бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Медбрат за освітою, він одразу після закінчення коледжу вступив до лав Збройних Сил України.
Ми звернулися до нього, аби він розповів про те, як у польових умовах вберегтися від ГРВІ та застуд у холодну пору року, а також як підготувати організм до екстремальних зимніх умов.
– У будь-якому разі, коли підрозділ перебуває, скажімо, на передовій доволі тривалий час, на тлі стресу та втоми особовий склад буквально з першими холодами починає хворіти, – розповідає «Хлус». – І наше з командиром першочергове завдання – контролювати кожного на наявність теплого одягу і шапки. Наші хлопці – вони ж, немов діти. У голові війна, зброя, все, що завгодно, а не здоров’я.
Першопричина нежитю, болю в горлі та загального нездужання – це переохолодження. За словами бойового медика, не слід нехтувати шапкою, термобілизною і теплими шкарпетками, особливо, якщо перебуваєш на бойовому посту й немає змоги зігрітися. Також варто стежити, щоб взуття завжди було сухим. Для цього особовий склад забезпечений сушками для взуття, а в бліндажах біля «буржуйок» є облаштовані місця для сушіння.
– Нині держава забезпечує нас якісним одягом. Але багато залежить від ставлення людини до свого здоров’я, – наголошує військовий медик.
Все літо і першу половину осені «Хлус» займається заготовкою – у його бліндажі стоять банки з перетертою з цукром калиною, малиною, смородиною, обліпихою, є навіть перекручений лимон з імбирем.
– Імбирний чай з лимоном і медом – універсальний жарознижуючий та протизапальний засіб. А мій рецепт від болю в горлі та при ангіні такий: додати в такий чай ще й м’яту, яка має заспокійливу дію. Та приймати напій по кілька ковтків кожні 15–20 хвилин. Також за подібних симптомів добре допомагає повільне жування сирого лимона, особливо цедри, або полоскання горла лимонним соком. Після цього впродовж години бажано нічого не їсти. Повторювати процедуру кожні три години, – ділиться секретами «Хлус».
Медик просить хлопців, які повертаються з відпустки, та волонтерів привозити такі «вітамінні заготовки» і складує їх у себе.
Також, за його словами, підтримує захисні сили організму «вітамінний концентрат» – перекручені сухофрукти з медом та горіхами. Суміш багата на мікроелементи, клітковину й вітамін С, який зміцнює організм. Іноді волонтери теж передають на позиції такі корисні ласощі.
Якщо ж все-таки людина захворіла, «Хлуст» відправляє свого «підопічного» на два-три дні до бліндажа на постільний режим.
– Я до останнього намагаюся не використовувати антибіотиків, – розповідає медик. – Вітамінні чаї, узвари з сухофруктів, розтирання, інгаляції, симптоматичне лікування, жарознижувальні препарати, які містять вітамін С. Прагну прищепити нашим військовим звичку приймати курс вітамінів у міжсезоння. Наразі світовий день скорочується, запаси вітаміну Д та магнію падають, отже захисні сили організму теж виснажуються. І немає значення, які вітаміни приймати. Звісно, ті, що дорожчі, мають кращий ефект, але в цьому випадку працює правило – нехай прості вітаміни, ніж зовсім без них. А також сон. Під час хвороби людина має відіспатися – так її імунітет швидше регенерує.
Відомо, що у хворобливому стані в людини зникає апетит. «Хлус» ніколи не наполягає на тому, щоб людина поїла, адже всі захисні сили слід спрямувати на боротьбу з недугою. А от на ніч пропонує випити порцію свого фірмового курячого бульйону. Його рецепт простий – відварити курку, краще, звичайно, домашню, бульйон здобрити спеціями – лавровим листом, чорним перцем горошком, корінням або зеленню петрушки, за бажанням – додати імбир і зернятко гвоздики. Речовини, що є в цих спеціях, підвищують рівень лейкоцитів, допомагаючи організму впоратися з інфекцією.
Щодо профілактики розповсюдження коронавірусу, медик розуміє, що інфекція небезпечна своїми ускладненнями, а тому намагається вплинути на «підопічних» постійними доказами й фактами.
– Я – медик, розумію, що це реальне захворювання, реальний штам вірусу із серйозними наслідками. Перед кожним виїздом у місто, в місця скупчення людей, я перевіряю наявність та «свіжість» медичних масок, суворо вимагаю, щоб хлопці дотримувалися гігієни рук – мили, оброблювали їх санітайзерами, – продовжує Дмитро. – За будь-яких проявів ГРВІ постійно чатую біля людини з фонендоскопом, по кілька разів на день прослуховуючи легені. Але перші дні до шпиталю намагаюся не направляти, щоб людина не заразилася там ще чимось. Як правило, методи лікування, які практикую, допомагають, і вже за 5–7 днів військовий повертається у стрій.
Ну, а ми бажаємо здоров’я нашим військовим, і впевнені, що, маючи такого чуйного та уважного побратима, як медик «Хлус», вони переживуть холоди…
