Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Рівно рік тому куля ворожого снайпера трагічно обірвала життя старшого солдата 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу Збройних Сил України старшого солдата Ярослави Никоненко. Відважна захисниця до останнього подиху залишилася вірною своєму військовому обов’язку, бойовим побратимам і пам’яті загиблого у 2015 році батька.
До сімейних реліквій, окрім відзнак за бойові заслуги відважного командира-розвідника Сергія Никоненка, додалася посмертна нагорода його доньки — орден «За мужність» III ступеня. А до святих місць вшанування світлої пам’яті героїні — меморіальна дошка на її честь, що була відкрита на роковини її загибелі.
Пам’ятний знак було презентовано на фасаді Миргородської загальноосвітньої школи № 1, де з 1995-го по 2000 рік навчалась Ярослава.
Слова глибокої скорботи та вдячності подвигу захисниці пролунали на врочистому мітингу-рєквіємі від представників органів місцевої влади, бойових побратимів, командування гарнізону, рідних і друзів героїні.
— Ярослава за будь-яких обставин завжди була всміхнена та заряджена лише на перемогу, — розповів її бойовий товариш Олександр. — Хоча війна пройшлася по її свідомості страшним смерчем, втрата батька лише загартувала її характер і волю. Вона стала для кожного з нас на все життя прикладом вірності та самовідданості. Нашій молоді є на кого рівнятися, ким пишатися. А з нами Ярослава залишиться не тільки у спогадах, а й у наших бойових справах.
Наприкінці врочистого мітингу та відкриття пам’ятного знака присутні вшанували пам’ять героїні сотнями живих квітів.
Фото – пресслужба 831 бригади тактичної авіації ПС ЗС України
