Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
АрміяInform вже писала про важливість патріотичного виховання в українських школах. Але цей напрямок підтримують не тільки на уроках «Захист України», а й у шкільних музеях.
У цьому матеріалі ми розповімо про те, як у Скадовську діти організували в шкільному музеї спеціальну експозицію, присвячену АТО/ООС.
Хто допоміг дитячій ініціативі? Які експонати є нині в музеї? Та як спільнота, що створювала музей, допомагала фронту? На ці запитання наш кореспондент шукав відповіді, завітавши в гості до Скадовської загальноосвітньої школи № 3.
«Я ж думав, син просто додому це просить привезти, а, виявляється, він для майбутнього музею збирав»
– Створенню в нашому музеї бойової слави експозиції, присвяченої АТО/ООС, посприяв мій батько – Євгеній Куц. От цю рацію, приміром, він привіз, – розповідає учень 11-го класу Скадовської загальноосвітньої школи № 3 Віталій Зеленін-Куц.
Його батько у 2014 році служив в окремій механізованій бригаді Збройних Сил України.
– Прострелений шолом, який я тримаю в руках, врятував життя одному нашому військовослужбовцю… Ось осколки від «сто двадцятої» міни – їх теж батько передав. А це – табличка з написом «Стоп! Міни!», – робить невеличку екскурсію нашому кореспондентові школяр.
Він вважає, що перевага експозиції в тому, що школярі можуть прийти до музею і потримати в руках експонати.
– Планується ще один стенд, де будуть портрети випускників нашої школи, які загинули в цій війні, – додає Віталій.
Його батько Євгеній каже, що для нього новина про створення експозиції стала несподіванкою.
– Я пішов на війну в першу хвилю мобілізації. Вперше отримав відпустку десь у липні 2014-го, на той момент я вже був у Донецькому аеропорту… Ну і, син все ж чув, про що ми з дружиною тоді розмовляли. І він попросив, щоб я йому привіз що-небудь з війни. Я ж думав, він просто додому це просить привезти, тому що в нього хлоп’ячий інтерес якийсь. А, виявляється, це він для майбутнього музею збирав. Щось ще інші хлопці принесли сюди. Я так розумію, це спільною ініціативою було, – зазначає Євгеній Куц, діючий військовослужбовець ЗСУ.
За словами заступника директора Скадовської загальноосвітньої школи № 3 з виховної роботи Людмили Пригодич, експозицію назвали «Герої 21-го століття».
– Тут також відбуваються уроки, присвячені сучасній історії України, – підкреслила пані Людмила.
«Діти, які збирали для музею матеріали про героїв, пропускали інформацію крізь себе і краще розуміли, що відбувається на сході України»
– У 2014 році в нашому шкільному музеї відбулася реекспозиція. Тоді почалися бойові дії на сході України і постало питання – бо окремі випускники нашої школи є учасниками АТО/ООС – про збір матеріалів для музею, для нової експозиції. Ми дуже вдячні батькові нашого учня Віталія Зеленіна-Куца, який відгукнувся і надав нам частину експонатів для музею, – ділиться спогадами вчителька історії, завідувачка шкільного музею бойової слави Скадовської загальноосвітньої школи № 3 Лора Білоус.
Вона згадує, що на той час у їхній школі почалася і волонтерська робота.
– Колеги-волонтери, знаючи, що ми збираємо матеріали для експозиції, почали нам надавати експонати: гільзи, уламки ворожих снарядів… Матуся випускника нашої школи Віталія Бєлікова, який загинув у 2014 році в зоні АТО, знаючи, що вже існувала на той час наша експозиція, передала нам парадну форму сина. Від цього моменту ми почали збирати ще й матеріали про наших випускників, які брали участь в АТО. Наприклад, нашим випускником є Еміль Ішкулов, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та орденом “За мужність” ІІІ ступеня… Діти, які збирали для музею матеріали про цих героїв, пропускали інформацію крізь себе і краще розуміли, що відбувається на сході України, – зазначає вчителька.
Вона додає, що випускник їхньої школи Олександр Бухтій теж виконував завдання в зоні АТО.
– А наші діти в цей час на фронт відправляли ангелочків, зроблених власноруч із тканини. І от коли Олександр був на передовій, то його підрозділ отримав їх. Він каже: о, так це ж моя школа! І попросив, щоб йому дали два таких ангелочки. Увесь час, поки був в АТО, Олександр носив їх біля серця. Коли приїхав до Скадовська і прийшов на зустріч до школи, то приніс цих ангелочків і каже: а тепер я передаю їх вам до музею, вони побували на передовій. Те, що ви робили для нас, не минуло дарма. Це берегло нас там, – розповідає Лора Білоус.
Заступник директора Скадовської загальноосвітньої школи № 3 з виховної роботи Людмила Пригодич теж пригадала цікавий випадок:
– Волонтери, з якими ми співпрацювали, відвезли десь під Маріуполь передачу українським воїнам від дітей нашої школи. Передача ця зі смаколиками та дитячими листами потрапила до підрозділу, де служив мешканець нашого міста – син вчителя Скадовської гімназії. Йому дістався пакунок з цієї передачі. Він відкрив його, і коли побачив, що його підписали дітки з нашої школи, то закричав на радощах побратимам: «Бачите, на півдні не сепари! На півдні – такі самі українці, які захищають нашу державу!».
