Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Художник із Миколаєва Геннадій Молчанов свого часу проміняв мирне життя на військові будні. У складі мінометної батареї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», в яку пішов добровольцем на початку 2015 року, чоловік рік воював у Пісках. Проте жодного разу не забував про улюблену справу і при найменшій можливості брався за олівець.
– У мене була там своя альтанка, де було тихо і спокійно на душі. Коли приходив туди, знаходив спокійну музику на радіо і починав роботу над картинами. Загалом там з’явилося на світ більше ніж десять моїх робіт, – розповідає Геннадій.
Незмінними друзями художника на передовій були собаки. Вони зграєю ходили за ним, очікуючи на смаколики. Двох із них чоловік навіть забрав з собою додому.
– «Бусоль» та «Анфіса Петрівна» просто не вижили б там, адже перша має декілька важких поранень і відсічену осколком кінцівку (звідси й кличка), а інша була надзвичайно маленькою тендітною принцесою. Вона навіть їла лише з руки, – згадує Геннадій Анатолійович. – І я жодного разу не пошкодував, що так вчинив, бо без них тепер ні я, ні моя дружина себе не уявляємо. Крім того, вони допомогли прискорити моє повернення до мирного життя.
Хоча Геннадій Молчанов пише картини більше ніж 20 років, він й досі не вважає себе професіоналом. Каже, що хоча не отримував художньої освіти і не знає специфічних термінів, проте творить, як відчуває, без правил і канонів.
З-під пензля художника за роки його роботи на світ з’явилося чимало картин. Якось їх виявилося так багато, що чоловік вирішив створити власну галерею. І зробив її на одному з поверхів у під’їзді будинку, де проживає. Ось уже 4 роки вона привертає увагу миколаївців, регулярно поповнюючись новими роботами. За словами митця, перевага його «Галереї у парадній» у тому, що вона завжди відкрита для відвідувачів, навіть у період карантину.
За останній рік Геннадій Анатолійович встиг створити 8 портретів миколаївських воїнів та обкладинку до своєї сценічної повісті «Частина частки – чи цілий Фауст?» Варто зазначити, що його портрети особливо подобаються шанувальникам його творчості. Вони настільки глибокі й переповнені емоціями, що заворожують погляди. Художник поділився, що весь секрет у тому, що він особисто знає кожного бійця, якого зобразив на картинах.
– Ці портрети – моє бачення людей, те, як я їх відчуваю. Характер, звички, емоції, невловимий погляд – все це можна передати лише тоді, коли ти знаєш героя свого твору. Для мене герої картин не просто знайомі – вони мої побратими. Важко передати внутрішній світ воїна, коли ти сам ним не є, – зазначає Геннадій Молчанов.
Їхня презентація, разом із іншими творами, мала відбутися вчора у Миколаївській міській бібліотеці імені Марка Кропивницького, але місто перейшло до «помаранчевої» епідеміологічної зони, тому виставку перенесли. Тож нові картини наразі поповнили «Галерею у парадній».
– Прикро, що так склалися обставини. Взагалі запланований творчий вечір мав на меті об’єднати три заходи. По-перше, виставку нових портретів, по-друге, презентацію сценічної повісті «Частина частки – чи цілий Фауст?» і, наостанок, моє 60-річчя, – говорить Геннадій Молчанов. – Думаю, що ми з побратимами все ж знайдемо можливість зібратися і я зможу подарувати свої портрети героям творів.
Фото з особистого архіву Геннадія Молчанова
-
- спросить у Харченко
