Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Точність в авіації має величезне значення. Скажімо, помилка висотоміра на одну поділку під час посадки може призвести до сумних наслідків. А мова йде про сотні вимірювальних приладів, за справністю та точністю яких ретельно стежать спеціалісти метрологічної лабораторії.
Саме тут наочно бачиш, як безпека в повітрі кується на землі. У кожному приміщенні «чаклують» над складною апаратурою.
Звісно, авіаційні метрологи ніколи байдики не били, та крайні шість років працюють, без перебільшення, у посиленому режимі. Хоч оприлюднювати статистику їхньої роботи не дозволяють, та кількість перевірених і відремонтованих одиниць озброєння і військової техніки вражає. Підполковник Юрій Первачук, начальник відділу метрологічного забезпечення авіації Об’єднаного центру метрологічного забезпечення Збройних Сил України ділиться: якщо підсумувати увесь кілометраж поїздок підрозділу по гарнізонах, починаючи із 2014-го, то спеціалісти тричі проїхали навколо Землі.
– Протягом крайніх років на озброєння надійшло чимало новинок, створених на принципово новій елементній базі. Та, якщо чесно, то саме у цьому і полягає найбільша складність, – пояснює Юрій Первачук. – Адже принципи метрологічного забезпечення, логістика, кардинально відрізняються. Тож ми намагаємось запровадити досвід польських колег, які вдало гармонізували співіснування сучасних стандартів НАТО з технікою пострадянського сектору. У них такі зразки, як правило, базуються на різних аеродромах. Та справа не лише у техніці. Головне – вони змогли підготувати фахівців, які одночасно здатні працювати з усією номенклатурою озброєння. Тож нині й для нас першочерговим є завдання навчити людей. Їм потрібно постійно вивчати нову термінологію, вміти експлуатувати не тільки українські зразки, а й ті, що стоять на озброєнні в інших країнах.
Юрій Первачук розповідає, що в авіації на кожен зразок озброєння є свій комплекс спеціального обладнання, яке дозволяє перевірити апаратуру на справність та точність. Часто ці пристрої залишаються цілковито секретними. Разом з тим і вони потребують регламенту та калібрування.
– Залежно від складності роботи, навіть найдосвідченішому метрологу доводиться витрачати від трьох годин до трьох діб на повірку одного приладу. А, як не крути, від «здоров’я» вимірювальних приладів залежить безпека польоту в цілому. І забезпечити її – наше основне завдання.
Оскільки робота метролога в авіації є вкрай складною й специфічною, фахівців катастрофічно не вистачає. Тож підготовка спеціалістів здійснюється на місці. Перед тим, як приступити до роботи, потрібно скласти іспит з авіаційного напрямку. Його можна порівняти із отриманням водійських прав – спочатку теоретична підготовка, потім практична…
– Звісно, окрім навчання та іспиту, потрібно ще й мати необхідну вищу освіту радіоінженера. Якщо людина отримує задоволення від ремонту «заліза», хоче вдосконалюватись, у неї все вийде. Якщо ж це не її, то не варто навіть намагатись. Зазначу, що потрібно розбиратись не лише в авіаційній специфіці, а й освоювати суміжні спеціальності. Коли наші фахівці виїжджають у гарнізон обслуговувати авіаційні підрозділи, там може потребувати уваги й інше обладнання. А взагалі приємно, що у сучасної молоді горять очі, що багато спеціалістів дуже швидко стають справжніми професіоналами. Адже, які б новітні зразки ми не мали на озброєнні, без грамотних фахівців нічого не вийде.
Зі свого боку начальник служби метрології та стандартизації озброєння Командування логістики Командування Повітряних Сил ЗС України підполковник Олександр Калініченко відмічає, що з кожним роком зростає фінансування на закупівлю нових засобів вимірювання.
– Наприклад, цього року ми отримали понад 1 мільйон гривень. Наступного заплановано вже понад 1,5 мільйона. Це дуже хороша тенденція. Додаткові кошти дозволяють нашим фахівцям закупляти необхідне сучасне обладнання, – говорить офіцер. – Адже близько 85 % засобів вимірювання в арсеналі метрологічної служби це зразки українського виробництва та ті, що лишилися у спадок від Радянського Союзу і потребують якнайшвидшої заміни. Сучасне обладнання значно спрощує та прискорює темпи виконання регламентних робіт. До того ж воно більш компактне і має кращий функціонал. Деякі закордонні зразки здатні замінити собою чи не половину старої мобільної лабораторії.
Загалом, завдяки ритмічному фінансуванню, цього року вдалося закупити близько 70 нових цифрових приладів, які необхідні для виконання регламентних робіт на різних типах озброєння та техніки. Це прилади японського, європейського та американського виробництва. Зокрема до закупівлі заплановані нові пересувні лабораторії на базі автомобілів МАЗ. Вони добре оснащені і мають все необхідне для автономної роботи та проживання у польових умовах.
Ще одним напрямком роботи служби є впровадження стандартів НАТО. Як зазначив підполковник Олександр Калініченко, у Командуванні Повітряних Сил створена тимчасова робоча група, до складу якої входять більше ніж три десятки фахівців, які за своїми напрямками діяльності відповідають за впровадження тих чи інших стандартів.
– Працюємо відповідно до Програми Міністерства оборони України з військової стандартизації на 2019-2021 роки. Займаємося впровадженням стандартів за такими напрямками, як авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська. Завдання полягає у тому, аби визначити, чи підходить нам той чи інший натівський стандарт, якщо ні – гармонізувати його та адаптувати до наших реалій. Зокрема у 2019 році було прийнято до впровадження 35 нових стандартів, – зазначив військовий.
.
