Олексій із позивним «Теплий» пройшов цей шлях дуже швидко. Буквально кілька днів тому він поновився на службі в зенітному ракетно-артилерійському…
…Плаче небо у Старокостянтинові, плаче за тим, хто любив те небо безмежно, хто мріяв і літав, за молодим, розумним, гарним і зовсім юним Костянтином Зибюком…
Потужний транспортний борт Іл-76 у вівторок доставив до Старокостянтинова загиблого дев’ятнадцятирічного курсанта Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Костянтина Зибюка.
Як не дивно то виглядає, але у час запланованої посадки літака, на Старокостянтинівському летовищі вдарив сильний дощ.
Тіло хлопця зустрічали співслужбовці батька – офіцера бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Плакало небо за юнаком, і втирали сльози досвідчені військові…
Ритуал прощання із загиблим відбувся сьогодні у гарнізонному будинку офіцерів. Сотні жителів міста, представники військових частин гарнізону і Хмельницького, друзі, знайомі й однокласники прийшли провести в останню путь курсанта.
Костянтин ріс у сім’ї військового і вже з десятого класу твердо вирішив пов’язати долю з професією військового авіатора. Два курси навчання на льотному факультеті університету пролетіли непомітно. Навчався, займався спортом і літав. Польоти повністю поглинули юнака і стали сенсом життя.
Небо покликало його до себе назавжди. Вічного тобі польоту, хлопче!
Світла пам’ять Костянтинові Зибюку та усім військовим авіаторам, для кого цей політ став останнім…
…І знову пішов дощ…
Фото автора
