Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Їхній символ – сірий берет, кольору штормових хмар. Вони діють пліч-о-пліч з «морськими котиками» та легендарним загоном «Дельта». Їх першими закидають на ворожу територію. Без їхнього дозволу не почнеться жодна спецоперація американської армії. Ці хлопці – бойові метеорологи сил спеціальних операцій Повітряних сил США.
Історія «сірих беретів» бере свій початок ще від часів Другої світової війни. З того часу бійці цього підрозділу брали участь у Корейській та В’єтнамській війнах, операції «Справедлива справа», війнах у Перській затоці, Афганістані та Іраку. Вони навіть передували рейду, в результаті якого було вбито терориста № 1 Осаму Бен Ладена.
Бійці цієї елітної професіїдіють у складі наземних груп бойового забезпечення авіації. Вони є одним із найпідготовленіших підрозділів для роботи за лінією фронту.Цих хлопців першими доставляють на непідготовлені майданчики в бойовому чи ворожому середовищі. Діючи непомітно, метеорологи забезпечують наземну та повітряну компоненту ССО своєчасною та достовірною інформацією про погодні умови та проводять екологічну розвідкув районі проведення бойового завдання. У своєму арсеналі метеорологи мають не лише найсучасніше обладнання (де є навіть БПЛА), а й доступ до даних з безлічі погодних супутників.
Як запевняють у рекрутингових центрах,це одна з найпрестижніших спеціальностей у Повітряних силах США.Кожен, хто бажає стати членом цього елітного братства, має пройти серйозний відбір.Віковий ценз новобранців від 17 до 39 років. Термін навчання – 61 тиждень. Протягом цього часу військовослужбовціпроходять вісім курсів підготовки (що включає, зокрема, дайверську, парашутно-десантну підготовку та спеціальний курс екстремального виживання),дездобувають унікальні бойові та аналітичні навички.
Хоча робота бойових метеорологів залишається невидимою для широкого загалу,кожен американський армієць знає, насміхатися зі своїх колег з повітряними кульками не варто.
Підготував Владислав Дем’яненко
Фото з мережі Інтернет
