Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Сучасний фрегат розглядається військово-морськими спеціалістами як універсальна надводна платформа, здатна нести різні види озброєнь, БПЛА та автономні нежилі підводні апарати. Кораблі оснащені високоавтоматизованими системами керування та розвідки та завдяки своїй багатофункціональності стають основою ВМС багатьох країн світу. Через агресивну політику Росії небезпеку відчули не тільки держави, які межують з імперією. Починаючи з 2019 року низка країн ухвалила рішення про закупівлю в найближчі п’ять років фрегатів : США — 20 одиниць, Італія — 10 одиниць, Велика Британія — 8, Франція — 9, Німеччина — 6, Іспанія −5.
Основу російських ВМС складають кораблі, побудовані за часів радянського союзу, і доживають свого віку. Розуміючи слабкість надводного флоту, було ухвалено рішення побудувати нові кораблі, зокрема фрегати проєкту 22350. Головний фрегат серії «Адмирал флота Советского Союза Горшков» заклали на стапелях в 2006 році, з великими труднощами добудували та провели ходові випробування в 2018 році. За дванадцять років будівництва корабель застарів, що змусило керівництво Росії модернізувати свої нові фрегати до проєкту 22350 М. Початкові оптимістичні плани, побудувати до 2017 року 20 фрегатів, із часом згасли і зазнали змін у бік зменшення в кількості до десяти одиниць та подовжились в часі до 2025 року.
Китайський синдром
Китай, який росіяни помилково вважають своїм союзником у майбутній великій війні з США, на своїх суднобудівних підприємствах без гучних заяв та погроз на всі боки в 2002 році розпочав будівництво найновіших фрегатів проєкту 054/54А. Будівництво першого корабля серії «Мааньшань» (бортовий номер 525) розпочалось в 2002 році. До 2018 року побудували та включили до корабельного списку ВМС 32 вимпели.
За основу взяли французькі фрегати типу «Лафаєт» та використали елементи технології «стелс». Корпус фрегата «зализали» для зменшення ефективної площі розсіювання, використали радіопоглинальну фарбу корпусу, зменшили перетин конструкції, що виступали.
Ракети важливіші за кораблі ?
Не бажаючи бути на другорядних ролях, російське керівництво в «Основах государственной политики в области военно-морской деятельности на период до 2030 года» поставило собі завдання — утриматись на другому місці в рейтингу військових флотів світу. Розуміючи, що з потужною економікою НАТО та Китаю, які успішно виконують свої програми військово-морського будівництва, конкурувати Росія не в змозі, росіяни зробили ставку на ракетну зброю. Прийнявши на озброєння крилаті ракети «Калібр», росіяни знову помпезно заявили, що «не числом, так ракетами русский флот пугает НАТО».
Довідка : Росіяни запустили по території Сирії з 2015 по 2017 роки сотню «Калібрів» в умовах, наближених до «полігона». Американці, починаючи з 1991 року, використали понад 2300 крилатих ракет «Томагавк», часто в умовах протидії ворожих ППС та ВПС. Зважаючи на те, що США застосовує майже тридцять років крилаті ракети «Томагавк», які мають не одну модернізацію, в своїй новітній морській історії виграла не одну важку морську битву, чого в історії російського флоту немає.
Порівняння основних ТТХ фрегатів країн НАТО та Росії без озброєння
| Італія 🇮🇹 | Росія 🇷🇺 | Німеччина 🇩🇪 | Норвегія 🇳🇴 | |
| «Карло Берганіні» | «Адмірал Горшков» | «Баден-Вюртемберг» | «Фрітьоф» Нансен | |
| Тип | F125 | 22350 | FREMM | «Фрітьоф Нансен» |
| Водотоннажність, т | 7200 | 5400 | 6700 | 5290 |
| Довжина, м | 149,52 | 135 | 144 | 132 |
| Ширина, м | 18,80 | 16,4 | 19,7 | 16,8 |
| Швидкість, вузлів | 26 | 29 | 27 | 26 |
| Дальність, милі | 4000 | 4500 | 6000 | 4500 |
| Екіпаж, осіб | 110 | 210 | 65 | 120 |
| Побудовано одиниць | 9 | 3 | 4 | 5 |
Таємниці фрегата «Адмірал Горшков»
У Росії машина пропаганди і агітації не дрімає, назвавши фрегати проєкту 22350 «самыми мощными в мире российскими фрегатами». Не беручи до уваги озброєння кораблів, впадає в око два параметри, які дають відповідь на рівень науки та виробничих можливостей країни, яка будує військові кораблі. Фрегати країн НАТО укомплектовані екіпажами, які в рази поступаються проєкту 22350 «Адмірал Горшков». Високий рівень автоматизації дозволив скоротити чисельність екіпажів.
Наприклад, на норвезькому екіпаж складає 120 осіб, приблизно стільки ж, як на втричі менших за розміром старих фрегатах «Осло». Рівень автоматизації російських найновіших фрегатів значно нижчий, тому мінімальний склад екіпажу — 170 осіб, стандартний — 210.
Другий важливий параметр це будова корпусу та вага самого корабля. Корпус «норвежця» розділили водонепроникними перебірками на 13 відсіків. Додатково корпус розділили на чотири зони контролю пошкоджень за допомогою спеціальних «пасків контролю пошкоджень», які є аналогом застосованих у конструкціях автомобілів зон, які деформуються при зіткненні. Паски складаються з комірок, які поглинають енергію вибуху, локалізуючи його наслідки. Вага корпусного металу складає 2100 тонн високоякісних марок сталі АН-36, DH-36, у найважливіших місцях використали високоміцну сталь NV550S. Повна водотоннажність фрегата складає 5291 тонну, конструктивно передбачено резерв для майбутніх модернізацій — 165 тонн. Корпус та надбудова корабля складаються з 24-х секцій, в яких розміщено 590 внутрішніх приміщень, 380 кілометрів кабелю. Корпус корабля має льодові підкріплення, що важливо для високих широт.
Російський фрегат має нижчу конструкторську міць, легкий корпус та сталь, яка значно поступається західним по якості. Тому корпус відчуває великі навантаження, особливо це буде відчутно в Біскайській затоці, де хвилі короткі та високі. Корпус фрегата та шпангоути на хвилях постійно піддаються викривленню, що значно скорочує життя корабля та є прямим шляхом до корозії металу. Недосконала, «дешева» конструкція корпусу, в якій немає локального протиракетного та протиснарядного захисту, призведе при влученні однієї протикорабельної ракети до миттєвої загибелі корабля.
Хронічна відсталість в сучасних технологіях, залежність від імпортних складників, силових установок та радіоелектронного обладнання, «псевдомодернізація» суднобудівних підприємств у сукупності призводять до того, що Росія, будуючи морально застарілі як мінімум на п’ятнадцять років кораблі, чомусь вважає їх «найпотужнішими».
Всі фото з відкритих джерел
