Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Уже третій день поспіль вінничани несуть квіти та лампадки на Алею Героїв Небесної Сотні, аби вшанувати курсантів, які загинули в авіакатастрофі в місті Чугуєві. До алеї приходять як знайомі молодих пілотів, так і десятки небайдужих містян…
Серед загиблих курсантів – двоє хлопців із Вінниччини. Це – Максим Хом’ячук та Роман Корчовський. Обоє змалку мріяли про військову кар’єру та присвятити життя захисту України.
Максим із невеличкого села Новоживотів Оратівського району, із пересічної родини – мати працює поштаркою, батько – на заробітках у Польщі. Тож син був справжньою гордістю сім’ї – поставив перед собою амбітну мету стати військовим пілотом. І зміг вступити на навчання до Харкова…
– Усе село третій день не може оговтатись від страшної звістки, – прокоментували в Новоживотівській сільській раді. – Максим – четвертокурсник, вже не раз літав… За день до трагедії спілкувався із рідними, розповів про навчальні польоти… Коли в новинах передали про авіакатастрофу, до матері одразу викликали «швидку». Того дня медики приїздили до рідних хлопця не раз. Тато примчав із закордону і поїхав на ідентифікацію тіла, маму вмовили залишитись, вона цього просто не витримає. Максим назавжди залишиться 21-річним…
Роман Корчовський родом із Крижополя. Майже півжиття віддав військовій справі, вже після сьомого класу вступивши до військового ліцею. Мрія стати льотчиком хлопця не покидала, тож після випуску вступив до ХНУПСу.
– Роман подавав великі надії не лише для своєї родини, а й для міста. Був справжньою спортивною гордістю міста, мав десятки серйозних спортивних досягнень, – розповідає його класний керівник Людмила Третьякова. – Ми, якщо чесно, навіть засмутились, коли він поїхав учитись до іншого міста. Але водночас дуже пишались ним… Це біда. Важко підібрати слова, щоб висловити біль від цієї втрати.
