Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У Командуванні Повітряних Сил повідомили, що нова партія парашутних систем Dedal AD-95 та запасних парашутів AZ-95 ще не закриє потребу в такому обладнанні, необхідному для підготовки льотного складу і початкової підготовки підрозділів рятувальників.
– Це не перше замовлення парашутів у польського виробника, – прокоментував полковник Руслан Король, начальник пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби командування підготовки Командування Повітряних Сил ЗС України. – Чому саме вони? На сьогодні парашути Д-6 та Д-1-5у випускають тільки в Росії, український виробник «Скаут» залишився у Феодосії, тому ми шукали альтернативні рішення. За попередні роки в поляків було придбано близько пів сотні систем. Тоді в процесі закупівлі майже половина систем була доопрацьована – виробник дошив на купол спеціальну сітку, що не дозволяє стропам перекинутись через купол парашута, тобто відкриття купола стало безпечнішим. Проте нині із цих доопрацьованих парашутних систем «живими» залишились не всі – більшість перебуває у ХНУПСі, їх використовують курсанти, решта – у військових частинах, їх використовує льотний склад для виконання стрибків.
На умовах придбання нової партії парашутів польський виробник погодився доопрацювати системи із попередньої закупівлі, адже загальна мінімальна потреба, м’яко кажучи, – чимала.
– Розподілу нової партії ми поки що не робили. Але щонайменше половина парашутних систем піде в ХНУПС,– додав полковник Руслан Король. – Решта буде розподілена між авіаційними частинами. Відгуки на польські парашутні системи – позитивні. Пам’ятаю, як поважний парашутист Одеського інституту Сухопутних військ, який усе життя стрибав із різними парашутами, зокрема десантними, після приземлення сказав, що саме цей парашут – найкращий як для рятувальника, так і для десантника.
У Командуванні сподіваються, що найближчим часом сучасні парашутні системи почнуть виготовляти українські виробники. Якщо ні – розглядатимуть закупівлю за кордоном, аби вже повністю закрити потребу в такому обладнанні.
