Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» № 2689.
Згідно із пояснювальною запискою документа, проєкт Закону спрямований на забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів.
Зокрема, зміни до статті 8 Кримінального кодексу України передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов’язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави.
Як зазначають автори законопроєкту, ситуація, внаслідок якої Україна сьогодні позбавлена можливості здійснення ефективного контролю над частиною своєї території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією, кваліфікується як міжнародний збройний конфлікт і щодо такого стану діють норми міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення якого визнаються міжнародними злочинами, передусім – воєнними злочинами.
Окрім воєнних злочинів, на тимчасово окупованих територіях України вчиняються й інші різновиди міжнародних злочинів – так звані злочини проти людяності. Втім, винним у вчиненні більшості з них наразі вдається уникати кримінального переслідування, що, серед іншого, обумовлено невідповідністю законодавства України про кримінальну відповідальність положенням міжнародного кримінального і гуманітарного права.
Так, Кримінальний кодекс на сьогодні не передбачає кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та за воєнні злочини, що являють собою порушення звичаєвого, а не договірного міжнародного гуманітарного права. Ці прогалини зумовлені тим, що від моменту прийняття КК його положення системно не узгоджувались із сучасним міжнародним правом і тенденціями його імплементації у національні правові системи в аспекті кримінальної відповідальності за так звані міжнародні злочини.
Наголошується, що в умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність з вимогами міжнародного кримінального права і позитивною практикою його імплементації у національні правові системи є надзвичайно нагальною потребою.
