Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
«Один з елементів, які ми хочемо привнести в ЕОР (статус партнера розширених можливостей НАТО) – це унікальний досвід України щодо боротьби з гібридними загрозами, з інформаційними, військовими, кіберзагрозами. І в рамках нашої участі в ЕОР ми хочемо створити центр передового досвіду по боротьбі з гібридними загрозами, який і буде нашим вагомим внеском в систему колективної безпеки НАТО», – розповіла в інтерв’ю «РБК-Україна» віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
За її словами, статус партнера розширених можливостей НАТО для України означає визнання великого внеску в забезпечення колективної безпеки, участь в миротворчих операціях, визнання кваліфікації, знань і вмінь наших військових. Зокрема це дає розширення участі у військових навчаннях, які раніше були закриті для України.
«Це можливості до більшого залучення країн Альянсу до українських навчань, створення системи обміну розвідданими в режим реального часу. Також наші військові, офіцери, держслужбовці отримують доступ до роботи в структурах НАТО. Це означає, що ми щодня будемо розуміти ситуацію, зможемо реагувати і ще більше «насичувати» НАТО Україною, посилювати взаємосумісність», – наголосила Ольга Стефанишина.
Одне з завдань в рамках євроатлантичної інтеграції – це досягнення повної взаємосумісності армій.
«У нас дуже високий рівень взаємосумісності, тому ми й отримали статус партнера розширених можливостей НАТО (ЕОР), це не стільки політичне рішення, а й визнання внеску України. Підвищувати взаємосумісність ми можемо через збільшення спільних навчань, постійну взаємодію з арміями країн НАТО, обмін досвідом і даними, новітніми розробками. Це і є стандарти НАТО. І я бачу, що українські військові ініціюють різні навчання, і питання не стоїть: кого залучати, насамперед залучають армії НАТО. І це точно знайде своє відображення в стратегії НАТО на наступні десять років, як і перспектива членства», – додала Ольга Стефанишина.
За словами віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції наша наступна мета – План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
«Ми розробляємо та виконуємо Річні національні програми з 2009 року відповідно до рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Наступна велика мета – це членство в НАТО, і для цього Україна вже зробила надзвичайно багато. Зокрема ми довели свою боєздатність, можливість захистити не лише свою країну, а й весь східний кордон Європи. Також забезпечили свою оперативність в патрулюванні й контролі в Чорному морі та довели свою правоту в міжнародних інстанціях. Уже третій рік поспіль виконуємо Річні національні програми (РНП), які за змістом є планами дій щодо членства», – поінформувала віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Олена Стефанишина повідомила, що в Україні Річні національні стратегії 2019, 2020 і 2021 років проводять максимально наближеними за філософією, формою та змістом до Плану дій щодо членства в НАТО. «Вони розробляються відповідно до методики «управління, орієнтованого на результат», яка прийнята і використовується у державах-членах НАТО. Ця робота здійснюється за підтримки проєкту канадської технічної допомоги SURGe».
За її словами, в НАТО почали розробку нової стратегії реформування на найближчі 10 років (NATO reflection process-2030). Україну і Грузію офіційно долучили до цього процесу. В рамках цієї участі Україна просуває декілька дуже конкретних пріоритетів.
«Ми допомагаємо НАТО писати свою стратегію. Але і вважаємо, що якщо в цій стратегії не буде перспективи розширення і членства в НАТО – це велика втрата для Альянсу. Ми вважаємо, що долучення України – це природний процес, що це обов’язково. Тому що одне з питань, яким наповнюється ця стратегія – це безпека в Чорному морі. Чорноморська безпека без України неможлива. Українська спроможність має бути підкріплена гарантіями безпеки з боку партнерів. А гарантії безпеки – це членство в НАТО», – підкреслила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Олена Стефанишина наголосила, що сьогоднішня ситуація з військовим конфліктом на Донбасі не перешкоджає вступу України до НАТО. Тож питання, чи буде там Україна, чи ні, на часі й актуальне.
«Це один із наративів, який пропагується. Але подивімось реально. Серед членів НАТО є чимало країн із територіальними конфліктами. Є країни Альянсу, в яких між собою є спірні територіальні питання. До речі, Німеччина була прийнята в НАТО, попри те, що частина її території (НДР) була окупована Радянським Союзом. Є шалений попит на високий політичний діалог між Україною і НАТО. Як показує практика, за наявності такого попиту – інструменти і методи знайдуться», – акцентувала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Підготував Назар Волошин
Фото: Віталій Носач
