У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Масове застосування снайперів у війнах та військових конфліктах призвело до потужного розвитку снайперського мистецтва, зброї, тактики. Але якщо снайпери проходять спеціальну підготовку і постійно вдосконалюють свої навички, військовим інших спеціальностей про специфіку влучних стрільців мало що відомо. Щоб не стати ціллю для снайпера або мінімізувати загрозу, необхідно розуміти, як він працює.
Довідково. Під час бойових дій на території Іраку снайпер канадських сил спеціального призначення знищив ціль на відстані 3 450 м, водночас встановивши світовий рекорд. Снайпер продемонстрував неймовірне мистецтво, яке здобувається у важких та тривалих тренуваннях та постійній праці над собою. Факт знищення ворога був зафіксований на камеру. Постріл було здійснено з багатоповерхового будинку зі снайперської гвинтівки McMillan TAC-50.
Як діє снайпер?
Снайпер, як правило, діє у складі групи. У нічний час використовує прилад нічного бачення, який дозволяє виявити ціль на відстані до 500 метрів, а в деяких випадках і значно далі. Серед головних етапів роботи снайпера —виявити ціль, облаштувати позицію. У місті снайпер намагається обладнати свою позицію, з якої добре проглядається сектор, за який він несе відповідальність.
Під час атаки займає позицію «з ходу» або на початковій стадії оборонних дій. Найбільш поширені позиції у таких боях, коли снайпер веде вогонь з кута будинку, з-за стіни, через вікна та через отвори у стінах. Коли дозволяє час, вогнева позиція обладнується у глибині приміщення, що значно ускладнює можливість її виявити. Ведучи вогонь з такої позиції, спалах та хмара від пострілу непомітні.
Для більшої безпеки стрілок додатково перед собою викладає захисну стіну з мішків із піском. Постріл робить, як правило, під прикриттям в той час, коли ведеться неприцільний вогонь зі стрілецької зброї. Неприцільний вогонь противник відкриває навмисно, щоб спровокувати вогонь у відповідь з метою виявлення вогневих позицій, які й попадають у приціл снайпера. Найбільш поширена тактика снайперів — це робота із засідок, в нічний час, на пристріляних ділянках місцевості, часом вони використовують як наживку поранених, до яких на підмогу обов’язково прийдуть.
Пріоритетні цілі
Необхідно зауважити, що для досвідченого снайпера завжди існує пріоритет цілей, адже він не відкриватиме вогонь по будь-кому. Завжди для нього найважливіша ціль — ворожий снайпер. Маючи оптику, відповідну підготовку, добре оснащення та сучасну гвинтівку, він, як ніхто інший, здатен знищити ворожого колегу «по цеху». Знищивши суперника, снайпер певною мірою отримує для себе відносну безпеку на деякий час.
У 2017 році у районі Бахмутської траси між українськими та російськими снайперами розпочалась дуель, яка продовжувалась півтори доби. Російський снайпер, який прибув з міста Ульяновськ впроваджувати «русский мир», дістав кулю в голову. Тривалість безперервної дуелі вчергове підтверджує стару істину: краща зброя проти снайпера — це свій снайпер.
Наступна важлива мішень — офіцерський склад. Знищивши командира, досягають значного зниження боєздатності підрозділу. Наступними по значимості цілями будуть розрахунки протитанкових ракетних комплексів, артилеристи, радисти тощо. Одним словом — не простий піхотинець, а спеціаліст. Наприклад, якщо розпочалась атака на позиції ворога при підтримці бронетехніки, в першу чергу снайпер відкриває вогонь по розрахунках протитанкових засобів.
Снайперські таємниці
Після того, як снайпер обрав ціль, він спочатку вдивляється в неї, прицілюється, потім безпосередньо за 5-6 секунд перед пострілом затримує подих. Для добре тренованого стрілка на влучний постріл вистачає 8 секунд. Чому саме 8 секунд? Якщо довго прицілюватись, людське око дуже швидко втомлюється. Після довгого «видивляння цілі» (понад 10 секунд) та контролю прицілювання, наступає «прогресуюче стомлення очей». За одну хвилину прицілювання гострота зору зменшується вдвічі. Два-три «перетриманих» постріли значно сильніше зменшують гостроту зору ніж багатогодинна неприцільна стрільба.
Необхідно також врахувати, що куля ніколи по прямій не летить, хіба що з короткої дистанції. Для влучного пострілу необхідно вирахувати балістичну траєкторію з перевищеннями та заниженнями, вітер, температуру. Якщо снайпер працює у секторі не перший день, має орієнтири, пристрілявся, влучний постріл пролунає у короткий проміжок часу.
У тому випадку, коли снайпер з’явився вперше у секторі, йому, крім балістики, знадобиться час для вибору позиції, облаштування її, вивчення розпорядку дня противника, визначитися з укриттям у разі артилерійського обстрілу або іншої важкої зброї. Вишукуючи ціль у своєму секторі ведення вогню, снайпер розбиває його на три умовні зони: 400–500 м (близька), 1000 м (середня), більш 1000 м (віддалена).
Спостереження розпочинають з близької зони за допомогою оптичних приладів. Водночас особливу увагу звертають на ускладнені для спостереження ділянки та ті, які викликають підозру. Отримана інформація заноситься у карточку снайпера.
Контрснайперська вправа
Для того, щоб не стати жертвою снайпера, для піхотних підрозділів вкрай важливо відпрацювати вправу — реагування на загрозу, яка виникає зненацька. Вправа виконується багаторазово, щоб реакція та здатність діяти у бійця спрацьовувала без міркувань та дуже швидко. Пролунав постріл, звук від кулі або предмета, який впав, тренована людина відразу падає ниць або за укриття. Якщо на вас направили зброю, необхідно негайно атакувати цю людину — доки вона не звиклась з ситуацією та не прийняла рішення.
Снайпер — це не тільки влучний стрілок, він може бути мисливцем-одинаком, довго перебувати на позиції не рухаючись. У приціл до нього є можливість попасти не тільки безпосередньо у районі бойових дій, але й недалеко від «фронту» в тилу. У такому випадку необхідно уникати відкритої місцевості, якщо неможливо рухатись швидко без зупинок. Поза укриттям забороняється стояти, сидіти.
Нерухома ціль — це подарунок для снайпера. У випадку, коли снайпер тримає під прицілом пролом у стіні або відкриту ділянку бруствера, ціль буде знищено навіть, якщо голова промайне на секунду.
Адже на Сході України найчастіше бійці зазнавали поранення голови та шиї, коли визирали з-за укриття. Серед військових найчастіше гинуть молоді недосвідчені, які не мають бойового досвіду, або ветерани, які вважають, що все знають. Війна легковажності не прощає. Адже ваше життя для снайпера — це всього максимум лише вісім секунд для пострілу.
