На тому, що обсяг контрактування виробництва НРК має суттєво зрости порівняно з минулорічним, наголосив під час Ставки наприкінці квітня Президент України та Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський….
Три роки тому випадкове знайомство на передовій закінчилося для морських піхотинців Наталії та Олександра весіллям. Нині вони не просто бойові товариші з одного підрозділу, який тримає оборону на Маріупольському напрямку, а військове подружжя.
Олександр уже досвідчений воїн. За плечима шість років служби у підрозділі морської піхоти. Декілька років тому, рятуючи під мінометним обстрілом поблизу Павлополя свого побратима, дістав важку контузію. Після лікування і реабілітації знов повернувся до строю. Для Наталії військовий шлях почався з дуже неприємних подій. Вона втратила своїх рідних, тому не змогла бути наодинці зі своєю бідою і біллю. Уклала контракт і пішла до війська на посаду санінструктора. Згодом, щоб потрапити на передову, попросилася в бойовий підрозділ морських піхотинців.
Нині Олександр і Наталія разом виконують бойові завдання на позиціях у районі Широкиного. Ніхто з них навіть не підозрював, що знайде на фронті свою другу половинку. У кожного було своє цивільне життя, свої проблеми та турботи, але війна змінила не тільки їхній устрій життя і світогляд, вони отримали набагато більше – родинний притулок для двох закоханих сердець. І хоча затишним його сьогодні навряд чи назвеш, він не менш щасливий і міцний, ніж у звичайних людей. Дуже приємно спостерігати, як вони дбайливо опікуються один одним. Незважаючи на те, що у кожного своє коло обов’язків і завдань, завжди знаходять час, щоб зустрітися, або хоч зателефонувати і сказати тепле: «Я тебе кохаю!»
На річницю з дня їхнього знайомства на передовій бойові побратими привітали закоханих із святковою датою і побажали, щоб родина морпіхів залишалася щасливою і зростала спадкоємцями.
