Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Сьогодні Павлоград проводжав в останню подорож свого Героя – старшого солдата Грицишина Віталія Зіновійовича, який загинув натрапивши на міну під час ліквідації пожежі, що загрожувала позиціям військової частини.
Віталій народився 21 липня 1982 року. Закінчив загальноосвітню школу № 17 міста Павлограда. У 2015 році був мобілізований, відслужив повну ротацію, а вже 2016 -го уклав контракт із Збройними Силами України.
Провести Віталія прийшли рідні та близькі, бойові побратими, шкільні друзі та вчителі, добровольці та волонтери, представники органів влади та військовослужбовці з різних структурних підрозділів.
«Мій тато для мене був другом. Ми кожного літа їздили разом на море, а коли був вільний час дома – грали у танки. Взагалі дуже весело проводили час», – із сумом говорить син Віталія – Назар.
Саме ім’я «Назар», було написано на бронежилеті старшого солдата Грицишина, який він одягав на бойові чергування та який, на жаль, не врятував його від загибелі.
«Він був доброю та чуйною людиною, хорошим другом. На нього завжди можна було покластися, бути впевненим у тому, що він не підведе», – говорять бойові побратими.
Без найріднішої людини також залишилися старенькі батьки та брат.
Віталій залишив про себе добру пам’ять у серцях людей та був похований на місцевому кладовищі зі всіма військовими почестями!
Світла і вічна пам’ять Герою!
