Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Те, що перемир’я скоро закінчиться, стало зрозумілим після засідання ТКГ, яке відбулося в кінці серпня. На ньому Росія фактично заблокувала мінський процес (обмін заручниками, розведення сил і засобів, підготовку до «нормандського саміту»), поки український Парламент не змінить Постанову про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році. Росія почала розмовляти мовою ультиматумів, відверто демонструючи те, що їй не потрібен мир на Донбасі, для неї головне ‒ вирішення геополітично вигідних питань. Тобто, дотримуватися умов перемир’я їй вже непотрібно.
Як результат цього ‒ в останній тиждень серпня починаються провокаційні обстріли наших позицій, а спостерігачі ОБСЕ фіксують різке зростання порушень режиму тиші. І навіть, незважаючи на зусилля української сторони ТКГ на наступному засіданні, незважаючи на заяви української влади, яка закликає російських бойовиків утримуватися від провокацій, ‒ перемир’я реально закінчилося.
Це підтвердив і представник так званої «ДНР» Денис Пушилін, який заявив про те, що бойовики 7 вересня відкриють вогонь по наших позиціях під Горлівкою. Пушилін ‒ фігура не самостійна, і його заяви ‒ продиктоване Москвою посланння Україні про те, що дотримуватися далі перемир’я Росія вже абсолютно не має наміру. Все це і є фактичним доказом того, що Росія готова в будь-який момент відновити активні бойові дії на Донбасі.
Для нас це досить тривожний сигнал, адже у вересні агресор проведе два масштабні військові навчання на наших кордонах. 21-26 вересня розпочнуть маневри під назвою «Кавказ-2020», в яких братимуть участь понад 120 тисяч військових, пів тисячі танків, 300 літаків і сотні одиниць іншої бойової техніки. Далі на території Білорусі почнуться навчання «Слов’янська братство ‒ 2020», які фактично будуть нести реальну загрозу нашим північним кордонам. Будь-яка провокація на Донбасі може перерости в широкомасштабну військову агресію, адже російські війська в цей час будуть зосереджені й готові до вторгнення на стратегічно небезпечних напрямках.
Але з огляду на політичну ситуацію в Україні ‒ жовтневі місцеві вибори, на мою думку, широкомасштабної російської агресії не буде. Усі ці війська на кордонах зібрані для тиску на українське суспільство. Поки у проросійських сил є великі надії отримати свій сектор впливу політичними шляхами, через перемоги на виборах, зовнішньої агресії все-таки не буде. Але підконтрольні Росії бойовики ОРДЛО постійно будуть здійснювати збройні провокації, підігруючи проросійським політичним силам в Україні, які намагатимуться показати, що тільки вони можуть домовитися за мир на Донбасі.
Інтенсивність таких провокацій, передбачаю, буде високою, включаючи в себе не тільки обстріли позицій, а й активні виходи диверсійних груп, бойові зіткнення і стрілецькі контакти. Звісно, що активізується й розвідка противника.
Осінь буде досить напруженою не тільки в політичному житті України. Знову загостриться ситуація на Донбасі, провокації проросійських бойовиків збільшаться, проте наші Збройні Сили готові, як ніколи, до будь-яких викликів.
Вночі 7 червня ворожий БПЛА влучив по майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Протягом доби підрозділами угруповання СБС уражено/знищено 1702 цілі противника.
Ворог активно користається тим, що посадки увібралися в зелень і намагається просуватися вперед маленькими піхотними групами.
Пілоти 34-ї бригади морської піхоти «Борисфен» зробили добірку уражень російської піхоти на лівому березі Дніпра.
Ворог атакував два цивільні пошуково-рятувальні судна, вкотре грубо порушивши норми міжнародного гуманітарного права.
Бійці 57-ї мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка евакуювали двох малолітніх дітей, яких батьки повернули під обстріли.
Заступник командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення
від 27000 до 30000 грн
Запоріжжя
Військова частина А3130
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…