Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Як повідомляла АрміяInform, 4 вересня військові літаки ВПС США Боїнг B-52 Stratofortress із авіабази Ферфорд у Великій Британії здійснили політ над територією України від західного кордону до узбережжя Азовського моря та у зворотному напрямку. Зазначалося, що місія B-52 – виключно патрулювання ‒ і мала плановий характер та здійснюється з метою досягнення сумісності ВПС країн НАТО та партнерів.
Здавалося б, що тут дивного. Американські літаки за попередньої домовленості пролетіли над територію країни-партнера у супроводі її винищувачів. Проте це неабияк збудило росіян. У мирно дрімаючий інформаційний простір РФ, який наповнювався заголовками на кшталт «Саперы ЮВО выполнили годовой план по сплошной очистке сельскохозяйственных угодий в Чеченской Республике сельхозугодий» або розповідали про проведення військовою автоінспекцією акції «тверезий водій» увірвалося тривожне «Літаки США відпрацьовують нанесення ракетних ударів по території Росії».
І понеслося… Істерія коментаторів іноді досягала такого апогею, що повідомлення доводилося знімати з деяких сайтів. Не відставали від «диванних експертів» й офіційні представники. Зокрема, сам глава російського оборонного відомства «зірконосій» Шойгу жалівся журналістам, що «американські стратегічні літаки почали відпрацьовувати нанесення ракетних ударів по території Росії».
«Насторожує більше інше: якщо раніше, з тією або іншою частотою, звичайно, не так як зараз, не так часто, була в основному розвідувальна авіація, то нині почалися регулярні заходи й польоти з тренуванням імітацією нанесення ракетних ударів, зокрема з застосуванням великої кількості літаків», ‒ волав Кужугетович у ефірі «Росія-24».
За його словами, «це мабуть, вперше після багатьох і багатьох подій ‒ літаки дальньої авіації В-52 ‒ підходять до наших кордонів».
Нарікав російський міністр оборони й на зростаючу інтенсивність застосування розвідувальної авіації НАТО біля кордонів Росії, яка, за його словами, збільшилася більш, ніж на 30% порівняно з минулим роком.
Окрім дій авіації НАТО, Шойгу неабияк стурбували дії ВМС НАТО, які ледь не завадили росіянам злитися у побєдобєсному екстазі на початку травня цього року.
«На початку травня в акваторії Баренцева моря вперше з часів «холодної війни» було розгорнуто загін бойових кораблів ОВМС НАТО, зокрема три американські есмінця, що вирішують завдання протиракетної оборони», ‒ нагадав глава російського міноборони.
«Характерно, що похід відбувся в період святкування 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, тобто дії США і їхніх союзників носили провокаційний характер. Подібна поведінка відображає загальний для Альянсу антиросійський конфронтаційний курс, який був закріплений в підсумкових деклараціях усіх самітів НАТО з 2014 року», ‒ додав Шойгу.
Взагалі-то посил не новий і зрозумілий – «миролюбну Росію кровожерливі вороги провокують з усіх сторін».
То чому ж так «збудив» росіян, яким так активно «скормлюють» міф про «несокрушимость и легендарность» своєї армії, проліт американських бомбардувальників над територією України.
Річ в тім, що за останні роки американські бомбардувальники B-52 такі польоти робили регулярно, але наближалися до Криму з боку Чорного моря і час від часу перехоплювалися російськими винищувачами. Цього ж разу бомбардувальники знаходилися приблизно в 25 км від адміністративного кордону окупованого півострова. І хоча для перехоплення B-52 над акваторіями Чорного та Азовського морів піднімали чотири винищувачі Су-27 і чотири винищувачі Су-30, всі ці дії були марними, адже перехопити американські B-52 у росіян просто не було ніякої можливості. Натомість їм довелося на повну міць задіяти свої наземні системи ППО, чим і скористалися як мінімум три розвідника НАТО: два американські Boeing RC-135 RiverJoint і Sentinel R1 Королівських ВПС Великобританії. Ці суперсучасні розвідники можуть не тільки пеленгувати всі установки, але і, наприклад, записувати всі радіопереговори в ефірі, що є дуже важливим для розуміння алгоритму реакції росіян у таких ситуаціях.
