Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Вони мають втомлені погляди, сірі від вогню обличчя й руки. Та кожен із них сильний духом і мужній. На знімках бачите солдатів, які рішучо і самовіддано перешкодили лісовим пожежам знищити такі населені пункти, як Лобачеве, Трьохізбенка та Лопаскине. Майже дві доби без відпочинку і сну ці люди працювали у самісінькому «пеклі», – куди не доїжджали підрозділи пожежників. Лопатами, сокирами та ручними пилами вони зробили те, що ворог вважав неможливим – зупинили організовані лісові пожежі, що підступно спричинили окупанти.
Аби зрозуміти, що таке лісова пожежа, уявіть себе всередині велетенської печі, де навколо зі страшним тріскотом і гуркотом вигорають 20-метрові дерева. Розпечене повітря, здається, випалює не лише шкіру, але й легені та висушує очі. Проте там, за спиною, залишаються будинки звичайних мирних людей. І якщо зараз не встояти, то все це забере вогонь, який розпалили наші вороги.
До речі, факти підпалів скоро будуть документально встановлені. Адже не можуть одночасно в лісах уздовж сотень кілометрів виникнути до 50 осередків пожежі. Та вже і тепер українські бійці на спостережних постах розповідають, що помічали таку активність ворога та передали компетентним органам докази застосування з боку російських найманців сигнальних ракет, якими запалювали сухостій на нашому боці.
– Ми чітко розуміємо, що підпалюючи нашу землю, ворог переслідує одночасно кілька цілей, – каже командир передового підрозділу Олександр. – Перше – це знищити наші позиції та інженерні загородження, друге – максимально деморалізувати особовий склад і налаштувати проти нас місцеве населення і третє – завдати шкоди українському лісовому господарству й екології. Але дзуськи їм! Наші позиції не ушкоджено. Від пожеж ми стали лише завзятішими, бо навіть той, хто почав сумніватись, тепер переконався, що ворог, навіть коли не стріляє з гармат, все ж залишається ворогом. А прості люди побачили, хто ми, а хто вони. Відтак, допомагають нам, намагаються підтримати, пропонують попрати, просякнуті димом однострої та нагодувати…
Загалом, за даними ДСНС, пожежею було охоплено понад 1000 гектарів лісів Луганщини.
– Деструктивні й варварські дії окупантів не піддаються ніякому здоровому глуздові, – каже підполковник Петро Горкуша. – Ці підпали ще раз довели, що будь-які заяви маргіналів про любов до України – це чергова брехня. Але ми зробимо все, щоб не допустити знищення майна наших громадян.
Станом на час підготовки матеріалу в гущавинах лісів ще залишались окремі осередки вогню. Воїни Збройних Сил України гасять їх попри ризик і виснаження. Так діють справжні патріоти своєї Батьківщини.
