Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Інформагентство АрміяInform вже повідомляло про результати конкурсу на найкращу обслугу зенітної установки ЗУ-23 Сухопутних військ ЗСУ, який завершився на Рівненському загальновійськовому полігоні. В одній із номінацій визначено найкращого навідника. Ним став старший солдат Артем Фрунзе, військовослужбовець окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ».
Він надзвичайно хвилюється перед спілкуванням із кореспондентом АрміяInform, адже не звик до уваги ЗМІ. А от коли розмова заходить про спарену зенітну установку ЗУ-23, то напруга спадає і Артем перетворюється на красномовного співрозмовника.
– Уперше ЗУ-23 побачив під час вишколу у 169-му навчальному центрі «Десна». Вразив калібр зенітної установки – 23 мм, її могутність. ЗУ-23 зі скорострільністю до 2 тисяч пострілів на хвилину призначена для знищення повітряних цілей, а також легкоброньованих наземних цілей, – ділиться враженнями найкращий навідник Сухопутних військ ЗСУ.
Півтора року тому Артем Фрунзе вирішив докорінно змінити своє життя. Ювелір за фахом, він з дитинства мріяв бути військовим. У 2006 році відслужив строкову зв’язківцем. Повернувся до цивільного життя, у якому займався виготовленням ювелірних прикрас. Потяг до військових наук таки переміг: хлопець уклав трирічний контракт, аби підсилити зенітний підрозділ та визволити Україну від проросійських окупантів.
Перемога серед навідників ЗУ-23 Сухопутних військ ЗСУ стала неочікуваною для Артема. Це перші серйозні змагання для нього.
– Нам слід було поцілити в мішень, яка імітує БТР і встановлена на відстані приблизно 700–750 метрів від вогневих позицій. Інша мішень, яка імітує вертоліт, перебувала за понад кілометр від вогневих позицій. Мені вдалось зробити найбільше влучань по повітряній цілі, що й дозволило посісти перше місце серед конкурсантів, – розповів Артем.
Співрозмовник каже, що їхній розрахунок, до складу якого входять командир, прицільний, навідник, водій, який ще й підносить боєприпаси, та два заряджаючих, – злагоджений колектив. І саме від порозуміння серед номерів обслуги залежить успішність виконання поставлених завдань.
Артем Фрунзе серйозно замислюється про здобуття вищої військової освіти, аби з часом посісти місце командира зенітної установки. Адже саме він визначає місце вогневої позиції, орієнтує й готує установку до бойового застосування, керує бойовою роботою номерів обслуги та стрільбою по цілях. Але найголовніше, чим переймається найкращий навідник уже зараз, – як зробити їхню колективну працю ще ефективнішою.
Фото – з особистого архіву Артема Фрунзе
