Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
«Тут від мене більше користі, ніж там» – завжди відповідав Леонід Дергач, попри всі здивування оточуючих щодо свого перебування на війні, – згадують його побратими.
Він швидко навчився воювати. Викликав захоплення і повагу у підлеглих. Саме Леонід Дергач запропонував операцію по захопленню висоти, яка відкривала можливість контролювати три населених пункти. Атакувати відкрито було небезпечно. Ввівши противника в оману, хлопці вирили яму, вночі прорили траншею і з’явилась позиція «Нахабна». Так, завдяки кмітливості та продуманим діям, серед дня вдалось захопити важливу висоту.
Пройшов Волноваху, Старогнатівку, Гранітне, промзону Авдіївки та інші загальновідомі тепер населені пункти Донеччини. Двічі був поранений та все одно повернувся на позиції.
До нього відправляли порушників дисципліни на перевиховання: своїм авторитетом командира, Леонід мотивував та згуртовував вояків. Характер мав, як кажуть, залізний.
Кандидата юридичних наук, викладача Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Леоніда Дергача призвали за частковою мобілізацією у 2015 році. Проходив службу у
72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. По завершенню спецкурсу, отримав звання лейтенант. У 2016 році, коли була можливість звільнитись, уклав контракт і продовжив боронити Батьківщину.
Загинув Леонід Дергач 1 лютого 2017 року, внаслідок артилерійського масованого обстрілу російсько-окупаційними військами опорного пункту «Царська охота», поблизу Авдіївки.
Студенти і досі згадують Леоніда Дергача кращим викладачем, він вчив їх бути Людиною і сам був в цьому зразком для них.
Громадську відзнаку «Народний Герой України» та Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня були вручені його рідним у 2017 році.
Перебуваючи в районі проведення Операції об’єднаних сил, побратими за нагоди, покладають до пам’ятного знаку квіти.
