Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Щоб цього не сталося, потрібно обмежити «спілкування» з ним
Останнім часом через цю диво-машину майже в 70 відсотків жителів нашої планети погіршився зір. І не тільки зір. Але сьогодні без комп’ютера сучасна людина не мислить навіть дня свого життя. Багато дорослих людей, не кажучи вже про підлітків, з ранку і до ночі «сидять» в ньому. І це при тому, що вчені давно б’ють тривогу про шкідливість надто тривалого «спілкування» з ним. Під час постійної роботи за монітором збільшується навантаження не тільки на очі, але й на шию, спину, плечі, руки, виникають серйозні проблеми з мозком, що в результаті призводить до сильної перевтоми.
Про надмірну шкідливість захоплення комп’ютером розповідає лікар-офтальмолог вищої категорії Національного військово-медичного клінічного центру МО України Тетяна Івашкіна.
− Якщо говорити про зовнішнє освітлення в приміщенні, то збільшення яскравості ще більше стомлює зір, тому що воно знижує контрастність зображення, — говорить Тетяна Анатоліївна. − Відблиски на моніторі — ще більше зло. Вони не лише заважають сприймати інформацію з екрана, але й змушують напружувати зір, змінюючи положення голови й корпуса. Усе це збільшує навантаження не тільки на очі, але й на шию, спину, плечі й руки, призводячи до швидкого стомлення. Щоб уникнути цього, потрібно знати: чим вища довільність монітора, тим точніше і чіткіше зображення на екрані. Отже, значно менше стомлюється зорова система.
− Які нові захворювання з’явилися з появою комп’ютера?
− Очі людини, що сидить за комп’ютером, протягом робочого дня повинні перефокусуватись 15-20 тис. разів! Сьогодні багато людей мають проблеми з очима і зором внаслідок особливих властивостей комп’ютерів і підвищеного навантаження на зір під час роботи на них, а також через надмірне захоплення комп’ютерними іграми. Серед симптомів, пов’язаних із тривалим використанням комп’ютерних моніторів і невеликих екранів, відносяться сухість і роздратування очей, напруга, нечіткий зір і підвищена чутливість до світла. Плюс головні болі й інші, не пов’язані з зором симптоми, наприклад, болі в області шиї і спини.
До основних факторів, що негативно впливають на зір під час роботи за монітором, можна віднести: мерехтіння екрана, невисоку різкість символів, наявність відблисків і перекручувань, проблеми з оптимальним співвідношенням яскравості й контрастності тощо. Усе це створює серйозні проблеми для очей і мозку користувача, провокуючи зоровий дискомфорт і погіршення зору в 60-85 відсотків користувачів.
— Багато хто вважає, що основна шкода від комп’ютера — його випромінювання. Це дійсно так? Чи змінилися санітарні норми, стандарти на цей рахунок?
− Дійсно, головна небезпека — випромінювання від моніторів. І вони різні: випромінювання електростатичного, електричного і магнітного полів, а також рентгенівське випромінювання. І хоча електричні й магнітні поля фізики називають слабкими, вплив на організм у них чи не найшкідливіший.
Насамперед для вагітних жінок і дітей.
− Якщо, Тетяно Анатоліївно, випромінювання таке шкідливе для людського здоров’я, то чи не доцільно знизити його вплив хоча б на органи зору? Особливо тим, кому доводиться проводити за монітором тривалий час?
− Насамперед потрібно дотримуватись основних вимог щодо користування комп’ютером. Наприклад, висота столу користувача повинна регулюватися від 680 до 800 мм (якщо це неможливо, стіл має бути висотою 725 мм і мати підставку для ніг). Крісло обов’язково має бути підйомно-поворотним і регульованої по висоті й кутам нахилу сидіння та спинки. Відстань від очей користувача до екрана монітора повинна бути не менш, аніж 50 сантиметрів, оптимально − 60-70 сантиметрів.
Як джерела загального висвітлення рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ. Додаткові джерела повинні використовуватися тільки для підсвічування документів і не створювати відблисків на поверхні екрана. Природне світло з вікон має падати збоку від користувача, бажано лівого.
− На які параметри, важливі для здоров’я, варто звертати увагу під час вибору монітора?
− Перше: звертати увагу на частоту рядкового розгорнення чи на частоту кадрів. Зображення на моніторі завжди трохи мерехтить, що призводить до стомлення очей, головного болю, інших проблем.
− Люди, які тривалий час проводять за комп’ютером, скаржаться на сухість і різь в очах. Як боротися з цим? Наскільки поширене нині це явище? Чи можна його вважати порушенням зору?
− Скарги не випадкові, тому що основну роль у комп’ютерному зоровому синдромі відіграє саме сухість очей! Відповідно до досліджень близько 40 відсотків офісних працівників, які постійно працюють за комп’ютером, скаржаться на це. До сухості в очах призводять зменшення частоти миготіння, поява ділянок роговиці, що не змочуються, збільшена експозиція відкритої зони поверхні ока, неповне змикання очної щілини під час миготіння, аномалії миготіння.
До речі, у здорових людей під час роботи на комп’ютері частота миготіння знижується в середньому п’ятикратно. Це підсилює симптоми в людей, уже схильних до сухості очей.
− Чи може постійна робота за комп’ютером загострити уже наявні проблеми з зором? Наприклад, може прогресувати стабільна протягом багатьох років короткозорість?
− Безумовно, короткозорість (міопія) може прогресувати. Тривала робота за комп’ютером, що веде до надмірного навантаження на орган зору, може спровокувати збільшення проблем з очима, що є у користувача. Уже в перші роки комп’ютерного бума лікарі-офтальмологи стали шукати об’єктивні зміни органа зору користувачів ПК. Перші повідомлення про більшу частоту в них розповсюджених очних захворювань — катаракти й глаукоми — не підтвердилися. Хоча користування комп’ютером приводить до різноманітного впливу на очі, робота з ним, мабуть, не викликає ніяких органічних поразок очей, а рівень випромінюваної екранами радіації знаходиться значно нижче рівнів безпеки. Єдина зміна, що зможе відбуватися в органі зору в результаті такої роботи, це поява чи прогресування короткозорості.
− Що б ви порадили людям, які змушені працювати за комп’ютером і бажають якомога довше зберегти здоровий зір? Наприклад, нашим дітям.
− Зокрема, обмежити кількість часу, проведеного за комп’ютером без перерви, робити короткі перерви через кожні 30 хвилин занять. Ідеальною «розрядкою» може бути фізична активність, що не вимагає напруги зору. Для дитини непогано урізноманітнити характер занять за комп’ютером. Наприклад, роботу з текстовим процесором можна чергувати з грою, у якій присутні об’єкти, що рухаються. Таке чергування буде вимагати від молодих очей зовсім різного поводження і перешкодить їхній стомлюваності, викликаною тривалою концентрацією зору на одній і тій же цілі.
Важливо вжити заходів щодо зменшення зображень від монітора. Яскраве і нерівне освітлення в кімнаті може викликати неприємні відображення й на екрані.
Якщо, попри ці запобіжні заходи, ваша дитина скаржиться на головний біль, якщо у неї запалюються і чешуться очі, зненацька виникають труднощі з читанням, то вам необхідно показати її оптометристу чи офтальмологу. Не забудьте при цьому повідомити, що у вас є комп’ютер, і розповісти скільки часу за ним проводить дитина. Лікар може призначити спеціальні вправи для очей чи підібрати дитині окуляри, призначені саме для роботи на середній відстані, характерній для комп’ютера.
