Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Днями у Львові в 58-му Будинку офіцерів відкрили виставку «Художник» — серію графічних робіт загиблого під час боїв на Донбасі юного митця з Рівненщини солдата-десантника Юрія Колесника.
Як творчий спадок незавершені картини солдата доопрацювали та об’єднали в єдину експозицію батько Олександр Володимирович і сестра Зіна — також професійні художники.
Виставка покликана вкотре нагадати суспільству про війну, яка точиться вже протягом майже семи років і змінює долі людей. Емоції та переживання тих, хто пройшов війну, часто знаходять вихід у мистецтві, стаючи рядками літературних творів чи сюжетами полотен…
Кожну вільну хвилину на фронті Юрій писав картини. Його роботи вирізняються філософським поглядом на світ, любов’ю до Бога та Батьківщини.
Олександр Володимирович розповідає, що син у своїх творах передавав власні переживання й почуття.
— На одному з полотен ми бачимо зображення двох білосніжних крил, обгорілих червоних і чорних ніг — це він зображує себе пораненим, що виривається з вогняного пекла з-під залпів «Градів» під містом Щастя, — говорить батько. — А в другому кутку цієї картини видніються розкіш і життєві радощі, що панують на мирній землі, — ось він, сенс його робіт. У нього на очах живими факелами горіли побратими, земля перетворювалась на попіл. На його руках помирали тяжко поранені бойові друзі.
Окрім художніх робіт, Юрій Колесник захоплювався мистецтвом татуювання. На прохання побратимів робив ескізи татуювань і для них. Сталося так, що Юрія неодноразово просили… впізнати тіла загиблих бойових побратимів. Адже часто єдиними прикметами, що добре збереглися, були якраз його малюнки на тілах друзів.
Юрій Колесник, позивний «Явір», народився 22 березня 1994 року в Дубровиці у багатодітній родині. У місцевому професійному ліцеї здобув спеціальність муляра-штукатура, однак вирішив, як і його дід Володимир — вояк УПА, присвятити себе захисту України. У 2013 році Юрій підписав контракт і пішов на військову службу до лав ЗС України. У складі 80-ї окремої аеромобільної бригади брав участь у боях за Луганський аеропорт, пройшов горезвісний Іловайський котел. У 2014 році дістав контузію. Після повернення з фронту хлопець вступив до військового навчального закладу. Але через загострення на сході України покинув навчання та повернувся до свого підрозділу. Юнак вважав, що не має права сидіти за партою, поки інші воюють.
29 листопада 2015 року Юрій Колесник був нагороджений державною нагородою медаллю «Захиснику Вітчизни».
Його життя обірвалося 23 жовтня 2017 року біля села Богданівка Волноваського району. Посмертно Юрія Колесника нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Багато творів молодий художник не встиг дописати. Його заповіт рідним був чітким: «Тату, мамо, сестро, завершіть ці роботи, якщо зі мною щось станеться. Я йтиму до кінця, до перемоги!» І рідні виконали його прохання: всі роботи закінчили. Стиль, який використано в усіх представлених на виставці картинах, називається «сецесіо», тобто поєднання. Це суміш графіки, декорування, ліпнини.
У роботах чітко простежується військовий компонент. Деякі полотна оздоблені відлунням бою: гільзами, рештками боєприпасів, нарукавними знаками десантно-штурмового підрозділу, де служив Юрій. Навіть більше, частинами однострою загиблого воїна, в якому його проводжали в останню дорогу. Батько та сестра художника використали їх, поєднавши з речами сакрального вжитку: хрестами, восковими свічками, церковними оберегами. Ніби кажучи, що доля кожного, а особливо воїна — в руках Бога.
Першими відвідувачами виставки стали військовослужбовці десантно-штурмового підрозділу, де проходив колись службу Юрій Колесник.
У Львові виставка буде доступна для огляду ще як мінімум місяць.
