Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер нещодавно заявила, що Російська Федерація продовжує відмовляти Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні в доступі до Криму, чим порушує резолюції Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. За її словами, «з початку окупації Російська Федерація запровадила своє законодавство в Криму, і це пряме порушення міжнародного гуманітарного права щодня впливає на всіх жителів півострова».
Головне — приховати від ООН злочини
Моніторингова місія ООН з прав людини розпочала роботу в Україні в березні 2014-го. Вона має офіси в Києві, Донецьку, Дніпрі, Харкові, Краматорську та Одесі, які покривають усю зону, постраждалу від конфлікту з РФ, по обидва боки лінії розмежування. Проте у тимчасово окупований Крим цю місію росіяни не допускають, адже злочини, які вони вчиняють проти громадян України, їм важко приховувати.
Фрейзер вважає: «Російська Федерація відверто нав’язала своє громадянство жителям Криму. Також вона насильно перемістила з Криму громадян України, які не дотримувалися законів РФ про еміграцію, вона депортувала в’язнів з Криму до Росії. Особи, які засуджують окупацію, проукраїнські активісти та інші стикаються із залякуваннями, переслідуваннями та ув’язненнями. Зокрема кримські татари потерпають від рейдів на свої помешкання та релігійні центри… У багатьох випадках за рейдами йдуть арешти», — зауважила голова Місії.
Саме тому, за словами пані Фрейзер, РФ і відмовляє Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні у безпосередньому доступі до Криму. Це означає, що всі злочини окупантів на захопленій в іншої держави території не отримують належного розголосу та правової оцінки.
Спостерігачі ОБСЄ у Крим не потрапили
Узагалі, починаючи з березня 2014-го — перших днів окупації, Росія закрила Крим для світової спільноти. На півострів не можуть потрапити представники жодної з міжнародних організацій: ні ООН, ні ОБСЄ, ні ПАРЄ, ні Євросоюзу. Майже шість із половиною років офіційно Крим не можуть відвідати ні міжнародні, ні військові спостерігачі — Росія сюди просто не допускає НІКОГО.
Ще наприкінці лютого 2014-го на той час очільник ОБСЄ Дідьє Буркгальтер, реагуючи на події, які відбувалися під час захоплення півострова росіянами, вирішив відрядити до Криму свого особистого посланця Тіма Гулдіманна та верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Астрід Сорс. Проте вони так і не відвідали півострів.
За кілька днів Україна звернулась до ОБСЄ про відрядження до нас місії військових спостерігачів. Керівництво Організації ухвалило відповідне рішення 4 березня 2014-го на засіданні у Відні. Два десятки держав-членів ОБСЄ спрямовували в Україну на її запрошення 40 військовослужбовців без зброї, щоб ті змогли визначити, що ж це за «незвичайна військова діяльність» відбувається у країні, зокрема в Криму. Програма їхнього перебування передбачала відвідання військових об’єктів ЗС України та ЧФ РФ на території АР Крим.
Візит військової місії мав тривати з 5 по 12 березня 2014 року й почався він з Одеси, а далі спостерігачі вирушили до Криму. Проте на в’їзді на півострів біля Армянська їх зупинили люди у військовій формі без розпізнавальних знаків, заборонивши рухатися далі. Свої дії вони аргументували тим, що «нова влада автономії» не бажає йти на контакт із представниками ОБСЄ. Це «підтвердило» й МЗС Росії, яке офіційно заявило: «спостерігачі зможуть потрапити у Крим лише після офіційного запрошення нової влади автономії».
Тобто вже тоді, за два тижні до «кримського референдуму», посилаючись на результати якого Росія окупувала українську територію, Москва на міжнародному рівні щось заявляла від імені Криму… І заявляла про те, що представники міжнародних організацій, які бажають відвідати півострів, мають за дозволом звертатись до РФ. Крим для світу вона закрила.
Іноземці — з півострова геть…
Кілька представників світових організацій, які тоді перебували на півострові, зазнали переслідувань від російських «гібридних» військ і невідомих «мілітарних» угруповань так званих активістів. Зокрема 5 березня 2014 року близько двохсот «проросійських активістів» з плакатами «OBSE, go home» пікетували готель «Україна» у Сімферополі, де проходила зустріч представника ОБСЄ зі свободи слова Дуні Міятович з місцевими ЗМІ, громадськими діячами та чиновниками.
Пікетувальники називали це втручанням у внутрішні справи Криму та намагались перешкодити заходу. Тому час і місце цієї зустрічі змінили. Хоча «активістам» було зовсім неважко про це дізнатися. В результаті представник ОБСЄ обмежилася коротким брифінгом замість запланованої пресконференції. Після неї Міятович намагалася покинути готель через чорний хід, оскільки головний перекрили «активісти». Проте зробити їй це не вдалося: мітингувальники заблокували всі під’їзди до будівлі. Загалом Дуня Міятович ледве покинула півострів.
Того ж дня у Сімферополі спецпосланця генсека ООН Роберта Серрі, який приїхав з місією у Крим, захопили невідомі озброєні особи. Його авто в Сімферополі заблокували невідомі озброєні люди в уніформі з георгіївськими стрічками й повідомили, що у них команда відвезти його в аеропорт. Він відмовився їхати, і його викрали та утримували в приміщенні магазину фактично в заручниках. Лише завдяки інформаційному розголосу та журналістам Серрі зміг покинути півострів.
Крим — це НЕ Росія!
Росіяни з весни 2014-го вважають Крим територією РФ і тому допуск іноземців здійснюють лише за згоди окупаційної влади. Спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які працюють в Україні (навіть на окупованій частині Донбасу) вони не мають наміру допускати на півострів узагалі. Хоча діяльність СММ ОБСЄ розповсюджується і на Крим, туди їх росіяни категорично не пускають і не пускатимуть. Бо, на їхню думку, «Крим — це територія Росії».
Таку заяву ще у 2016 році зробив постпред РФ при ОБСЄ Олександр Лукашевич. За його словами, у спостерігачів немає прав перебувати на півострові. Росія чинитиме будь-які обмеження, щоб спостерігачі не змогли потрапити на її території, навіть окуповані нею.
Україна скрізь на міжнародному рівні заявляє: на окупованому півострові, не маючи жодних органів, які б контролювали чи хоча б моніторили їхню діяльність, російські окупанти «знищують унікальні природні об’єкти Криму, руйнують історичні пам’ятки, переселяють громадян РФ на окуповану територію України, а також репресують кримських татар та етнічних українців».
Таку заяву зробив на Зимовій сесії 2020-го Парламентської асамблеї ОБСЄ член постійної делегації ВР України Рефат Чубаров. Україна наполягає та активно вимагає забезпечення виконання Місією своїх повноважень у повному обсязі — щоб спостерігачів СММ ОБСЄ допустили на всю територію діяльності Місії, включаючи окупований Крим, окремі райони Донбасу та вздовж російсько-українського кордону.
У травні 2020 року місія США в ОБСЄ звернулася з вимогою до Росії, щоб та забезпечила доступ спостерігачів СММ ОБСЄ в окуповані частини України, зокрема Крим і Донбас. Проте загарбник вчергове ігнорує подібні заяви та звернення, аргументуючи тим, що Крим зараз належить їм…
