Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Ця частина пройшла славний бойовий шлях у роки Другої світової війни – як бомбардувальний авіаполк, а вже у новітній історії України – забезпечуючи повітряні перевезення й виконуючи чималий спектр інших завдань на Сході України. Взагалі ж за період існування бригади її екіпажі виконували бойові завдання і під час війни в Афганістані, і ліквідовували аварію на ЧАЕС, а також брали участь у миротворчих місіях в Ефіопії, Еритреї, Ліберії, Конго, Іраку, Сьєрра-Леоне.
З огляду на вимоги епідеміологічної безпеки цьогорічний ювілей, на жаль, не святкують масштабно, як мало би бути, зважаючи на таку визначну дату. Втім, воїни-авіатори прекрасно розуміють виклики часу, тож просто привітали одне одного в підрозділах і продовжили службу, готуючись до чергових льотних змін та інших завдань плану бойової підготовки.
Бригада носить ім’я свого мужнього побратима підполковника Дмитра Майбороди, який разом із підлеглим і бойовим другом підполковником Дмитром Шкарбуном загинув 14 липня 2014 року, рятуючи екіпаж підбитого літака. За виняткову мужність, самопожертву і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності України, підполковнику Дмитру Майбороді присвоєно звання Героя України (посмертно). А торік його рідна бригада отримала почесне найменування – «імені Героя України Дмитра Майбороди». Під час офіційної церемонії підняття Державного Прапора України з нагоди дня народження українського стяга тоді командир бригади полковник Андрій Сідаш прийняв із рук Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Бойовий прапор та стрічку з почесним найменуванням.
Загалом протягом проведення антитерористичної операції, коли згідно з Мінськими домовленостями авіація була залучена до виконання завдань на Сході країни, екіпажі бригади виконали 667 перевезень особового складу та техніки, 452 аеромедичні евакуації, 53 десантування, 52 ретрансляції сигналів бойового управління. Троє військовослужбовців частини загинули. Троє – нагороджені орденом Данила Галицького, троє – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, і ще четверо – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
