Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Досвід армій різних країн свідчить, що різке падіння інтенсивності бойових дій також стає стресом для психіки військовослужбовців. Здавалося б, що ж переживати, якщо все добре (тихо-мирно, не стріляють). Але психіка, яка тривалий час була як затягнута пружина, не маючи можливості розслабитися через постійну загрозу життю та здоров’ю, перебуваючи в форматі “чорне-біле”, може мати складності в адаптації до нового режиму життя. Про це йдеться на сторінці для військових психологів ЗСУ.
Складність в тому, що геть зовсім розслабитися боєць не може – адже несе службу на лінії фронту. Тиша і спокій може щосекунди обернутися на провокацію противника. Але й тої напруги, як під час бойових дій високої інтенсивності, немає. От і почитають “розпаковуватися” в голові, душі і серці думки та почуття, на які раніше просто не було часу та сил. Проте, відбуватися це може так, що питання здаватимуться проблемами, непорозуміння трагедіями. Ризик необдуманих дій зростає.
В цей період надзвичайно важливо бути уважним до себе та своїх побратимів. Адже різки зміни настрою, часте усамітнення, відсутністю сну, апетиту можуть свідчити про розлади адаптації.
Звертаємо вашу увагу на рекомендації військових психологів:
Не нехтуйте засобами безпеки, навіть якщо здається, що все безпечно;
Дотримуйтесь правил поводження зі зброєю, навіть , якщо впевнені, що досягли і цьому вершин;
Діліться з побратимами своїми думками та новинами з дому (як хорошими, так і не дуже);
Пам’ятайте, завжди є той, кому ти потрібен;
Бережіть себе та один одного.
