Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Матеріальна підтримка військовослужбовців та їхніх родин — важливий аспект соціальних гарантій держави. Завдяки децентралізації місцеві громади отримали більше можливостей для цільової підтримки громадян. Так, з початку російсько-української війни у кожному регіоні з’явилася Програма підтримки та захисту військовослужбовців, ветеранів, їхніх родин та сімей загиблих захисників. Доплати за комунальні послуги, матеріальна допомога, безоплатний відпочинок, психологічна й медична реабілітація здійснювалися в межах фінансових можливостей областей, районів і територіальних громад.
Проте адміністративно-територіальний перерозподіл районів може змінити ситуацію. Тож у контексті цієї реформи важливо не забути про соціальні гарантії для воїнів та їхніх родин.
Наприклад, у Корецькому районі, що на Рівненщині, діє програма матеріальної підтримки. Зокрема грошову допомогу надають військовим, які зазнали поранень, контузій, травм чи хворіли під час виконання завдань у районі проведення ООС, а ще — родинам загиблих захисників, особам, які підписали перший контракт.
— Торік виплату отримали 28 осіб на загальну суму 160 тисяч гривень. Поранені та родини загиблих отримали по 10 тисяч гривень, а ті, хто вперше пішов на військову службу, — 5 тисяч, — зазначає голова Корецької райдержадміністрації Олександр Зайчук. — У цьому році під цю програму ми виділили 160 тисяч гривень. Виплата вже здійснена п’ятьом особам. Але через адміністративну реформу Кореччина має стати частиною Рівненського району, тому питання функціонування Програми лишається відкритим. Мене, як учасника бойових дій, хвилює, чи зможуть наші громадяни надалі розраховувати на такі ж виплати.
Проблемне питання стоїть також і перед громадськими активістами, які опікуються ветеранами та сім’ями полеглих захисників. Нещодавно в Житомирі відбулася зустріч представників ГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» з головою обладміністрації Віталієм Бунечком.
— Питання соцзахисту чутливих категорій осіб озвучуємо саме тепер. Оскільки розуміємо, що під час метушні адміністративного перерозподілу для них існує загроза залишитися за «бортом» реформ. Наше завдання — донести владі, що опіка над родинами, які втратили не лише рідну людину, а й годувальника, над пораненими, які потребують значних коштів на лікування й реабілітацію, має бути однією з перших внесена до порядку денного під час втілення реформи. Так, на зустрічі з Віталієм Бунечком були присутні й родичі загиблих на Донбасі захисників. Завдяки цьому ми визначили та окреслили найнагальніші потреби та найбільш проблемні питання їхнього соціального захисту. До прикладу, мама одного з полеглих бійців розповіла про недосконалість механізму безоплатного стоматологічного лікування. А саме: щоб полікувати зуби на щорічну виділену суму у 1200 грн, жінка має піти до стоматолога за місцем проживання, отримати направлення, потім підписати дозвіл на використання коштів у голови адміністрації і лише в Житомирі вона може пролікувати зуби. Враховуючи, що з віддаленого села їй їхати до обласного центру понад три години та стільки ж назад, не кажучи про черги й бюрократичну тяганину, скористатися програмою жінка похилого віку на практиці не змогла, — розповідає голова ГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» Наталя Музика.
Вона підсумовує: адміністративно-територіальний розподіл покликаний заощадити кошти для бюджетів різних рівнів. У контексті змін завжди є можливість удосконалення не лише устрою, а й чинних програм соцзахисту населення. Тому важливо, щоб чиновники не лише не забули про соціальний захист вразливих категорій, а й, об’єднавши зусилля та напрацювання кількох районів, могли врахувати всі потреби. І розробити програми надання додаткових пільг і гарантій учасникам бойових дій та членам їхніх сімей, а також удосконалити механізми їхньої реалізації. А волонтери й активісти завжди готові долучитися.
