Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Широкоплечий, дужий, із відкритою усмішкою й міцним рукостисканням — від цієї молодої людини просто віє силою і добром, і з першого погляду навіть не віриться, що він командує ротою на одній з найскладніших ділянок Світлодарської дуги. У підпорядкуванні торішнього випускника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного старшого лейтенанта Дмитра Яремківа — військові всіх вікових категорій. Кожен із них має свій бойовий іпрофесійний досвід. Проте командир зумів вибудувати стосунки в колективі так, що кожен із бійців гармонійно влився у міцний кулак нашої оборони.
Коли постало питання про вибір професії, Дмитро довго не вагався, адже він завжди брав приклад з батька — офіцера ЗС України. І тому військовий виш для юнака став гідним початком службової кар’єри.
— Навчатись було цікаво, — пригадує Дмитро. — В академії вишкілмолодих командирів відбувається на дуже високому рівні, особливо у сфері бойової майстерності.
Багато що з цих знань молодому офіцерові доводилось застосовувати вже з перших днів служби, адже в районі його відповідальності чимала ділянка фронту. Чи важко старшому лейтенантові починати службу на війні? Питання риторичне. Але для самого Дмитра воно давно осмислене.
— Війна дала можливість бути таким сумлінним офіцером, як і мій батько, — каже Дмитро. — Тут немає ані часу, ані місця для фальші як устосунках, так і у службі.
Усі підлеглі старшого лейтенанта впевнені в тому, що рішення командира правильні, адже дії Дмитра випробувані реальними російськими обстрілами та загартовані таким же реальним бойовим досвідом.
