Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
У Дніпрі відкрили фотовиставку «Сильні духом. Мами». На ній представили художні портрети дванадцяти матерів воїнів та історії їхніх загиблих у війні на Донбасі синів.
На заході, що відбувся просто неба біля музею АТО, зібралися родичі тих, хто не повернувся з війни, їхні друзі, знайомі, волонтери, журналісти та прості містяни.
Виставку, пронизану нестерпним материнським болем, відкрили панахидою за загиблими воїнами та молитвою за Україну. Також поіменно згадали героїв, що віддали свої життя у війні на сході країни в липні.
Зі слів організаторів, ідея фотопроєкту, в якому беруть участь жінки з усіх куточків України, полягає в тому, щоб показати суспільству жінок, які пережили найстрашніше — втрату своїх дітей, але витримали й знайшли в собі сили жити далі.
Як зазначила мати загиблого десантника Олександра Єрощенка, учасник та керівник фотопроєкту майор у запасі Наталія Дубчак, презентація цієї виставки відбулася торік в Києві до Дня матері й нині зворушливі світлини вже побачили тисячі людей у багатьох регіонах України. Ця виставка — найкраща пам’ять про наших героїчних синів, які віддали життя за вільну Україну.
— У нас горе спільне й болить однаково, — сказала пані Наталія під час відкриття фотовиставки у Дніпрі. — Кожна з нас однаково заслуговує брати участь у цьому проєкті та мати можливість публічно говорити й нагадувати про своїх загиблих дітей. Ми маємо право на пам’ять. Вважаю, що головним є те, що ми не повинні дозволити забути про наших загиблих хлопців. Я впевнена, що поки є ми й люди, які були свідками тих подій і можуть розповісти правду про наших дітей, ми повинні про це говорити за першої нагоди.
Наталія Іванівна також звернула увагу присутніх, на те, що всі учасниці проєкту унікальні, світлі та духовні жінки.
— Водночас усі мами різні, але найголовніше — вони знаходять сили жити кожен день, — наголосила пані Наталія. — У нас є жіночка, яка дуже болісно ставиться, коли кажуть, що вона мама загиблого воїна. Вже шість років вона чекає сина й не визнає його загиблим. Це Вікторія Яремчук із Кіровоградщини. Влітку 2014-го під час виконання бойового завдання з вивезення поранених бійців поблизу Савур-Могили її син — спецпризначенець молодший сержант Олександр Яремчук зник безвісти. Весь цей час мати чекає, вірить та не втрачає надію на те, що її Сашко живий і повернеться додому.
Одна з героїнь виставки — Тетяна Тороповська з Києва. Вона кандидат історичних наук. Раніше викладала у декількох столичних вишах. Їй було 48 років, коли восени 2014 року на війні загинув її єдиний син Георгій. Він пройшов Майдан, а коли в Україну прийшла війна, 17-річний хлопець, приховавши свій вік, пішов в добровольчий підрозділ. Коли трапилася трагедія, пані Тетяна зрозуміла, що подальший сенс її життя лише у дітях і народила двійнят. Горе її не зламало. Нині вона виховує донечку та синочка й пильно береже світлу пам’ять про сина-захисника.
Інша учасниця події — Інна Наумова з міста Козятин Вінницької області. Жінка була однією з перших мам, що взяли участь у проєкті, а згодом вона кардинально змінила своє життя. Раніше була вчителькою, після втрати єдиного сина Вадима стала волонтером. Нині вона активна громадська діячка, державний службовець у міській раді, займається опікою родин загиблих військовослужбовців, учасників АТО й дуже багато в цьому напрямку робить.
Під час заходу Наталія Дубчак повідомила, що у проєкті беруть участь мами, які не зламалися, займають активну життєву позицію й навіть очолюють громадські організації.
— Це Наталія Харченко, Любов Жеребило, Наталія Борисенко, Тетяна Перетятько, Любов Полєва, — розповіла вона. — Так, син Тетяни Перетятько був поранений і помер в госпіталі в Німеччини після багатьох місяців лікування. І жінка для себе вирішила, що тепер усі поранені захисники — її сини. Тетяна займається підтримкою та опікою поранених, збирає кошти, знаходить допомогу, лікарів. Її називають Мамою Танею. А Вікторія Костюк з Вінниці напевно одна з наймолодших мам в Україні, яка втратила свого сина на війні. Їй було лише 40, коли загинув її 18-річний син Євген, що пішов на війну добровольцем. Вона звичайна жінка й щодня кидає виклик долі, знаходячи в собі сили жити далі… Все це говорить про те, що всі ми з вами — сильні й справжні. Тому ми повинні тримати той рівень, який встановили наші діти у своєму житті й не маємо права опускати планку. Ми маємо жити заради їхньої пам’яті, — наголосила Наталія Дубчак.
Під час відкриття виставки військовий капелан, протоієрей Дмитро Поворотній висловив глибоку повагу матерям загиблих воїнів та виступив з промовою.
— У мистецтві, культурі, релігії є вічний сюжет — це мама, яка тримає на руках своє немовля. Недарма в традиціях християнства, особливо в православних традиціях, найбільша кількість ікон — це ікона Богородиці зі своїм богонемовлям в руках. Це дуже природно й глибоко у нашій свідомості. Тут присутні мами й жінки, які мають нелегкий досвід життя, смерті, суму й радості. Коли мати чекає дитину, вона вигадує їй ім’я, мріє про те, як буде гратися з нею чи вчити, які пісні співатиме. Коли мати народжує дитину, вона мріє про майбутнє й усі галактики, планети, люди обертаються навколо її дитини. Це правда. Дитина зростає, мама проводжає її до школи. Вона бачить, як вона зростає й весь час мріє про майбутнє — нехай непросте, але довге майбутнє, поруч зі своєю дитиною. Але приходить війна й ворог, який вбиває. І зі смертю дитини вмирає мрія, якою мама жила все своє життя. Але людина у змозі багато що винести. І ми є свідками того, що мрія відроджується з попелу смерті близьких людей. Тут ми бачимо сильних батьків, матерів, які продовжують жити та намагаються відновити своє життя, але із зовсім іншим змістом. Жити заради того, щоб понести ту мрію яку не змогли, на жаль, через війну реалізувати діти, що загинули. Але мрія про країну, народ, щастя, повноту буття має реалізуватися. Я хочу подякувати матерям, які попри все не опустили руки самі й надихають усіх нас, тих, хто не зазнав таких втрат, рухатися далі, реалізовувати мрії, які не реалізувалися з вашими дітьми, — зазначив Дмитро Поворотній.
У Дніпро виставка «Сильні духом. Мами» приїхала завдяки взаємодії громадської організації «ТАПС-Україна» та Департаменту військового капеланства УГКЦ у рамках проєкту духовно-психологічної опіки, підтримки та реабілітації родин загиблих військовослужбовців. Експозиція працюватиме протягом місяця у музеї АТО. Вхід для всіх відвідувачів — вільний.
Варто зазначити, що вишукані образи учасницям створили дизайнери Ірина Підліпська, Ольга Бунеску та Лідія Лущик, візажисти Олена Тулапіна та Оксана Мороз. Автор світлин проєкту — Мирослава Марциненко.
Фото автора
